Вплив терапії бенфотіаміном на функцію нервових волокон великого і малого діаметрів у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) — основна причина нейропатії у всьому світі. На підставі даних декількох досліджень сенсомоторна полінейропатія (дифузна та симетрична нейропатія) розвивається упродовж 10 років від початку ЦД у 40—50 % пацієнтів із ЦД 1-го та 2-го типів. У хворих на ЦД 2-го типу досягнення цільового рівня глюкози крові пов’язане зі зниженою частотою нейропатії. Мета роботи — вивчити взаємозв’язок стадії діабетичної периферичної полінейропатії у хворих на ЦД 2-го типу, вплив та ефективність активаторів транскетолази як нового лікарського препарату. Матеріали та методи. Обстежено 190 пацієнтів із ЦД 2-го типу та діабетичною полінейропатією (ДПН). ДПН було підтверджено у 105 пацієнтів шляхом виявлення клінічних проявів нейропатії з позитивним показником шкали діабетичної нейропатії (DNS) та підвищеним порогом сприйняття вібрації (VPT) на біотензіометрі. На підставі цих критеріїв пацієнтів розділили на 4 групи: 1-шу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 16—25 В; 2-гу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 26—35 В; 3-тю — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 35—40 В; 4-ту (контрольну) — з позитивними результатами шкали DNS, негативними результатами 10 г монофіламентного тесту та нормальним значенням VPT. Перші 3 групи отримували бенфотіамін по 300 мг щодня протягом 6 тиж. Пацієнти усіх груп продовжували приймати антидіабетичні препарати. Результати та обговорення. ДПН та поріг вібраційного сприйняття оцінювали у 105 пацієнтів (84 жінки та 21 чоловік) із ЦД 2-го типу до початку прийому бенфотіаміну 300 мг щодня та після 6 тиж терапії. Результати DNS: відмінності між 3-ю та 1-ю і 2-ю групами були достовірними, чого не спостерігали між 1-ю і 2-ю групами. З 24 пацієнтів 1-ї групи у 18 жінок DNS становив від 1—2, а у 6 чоловіків — від 1 до 3. Через 6 тиж DNS знизився як у жінок, так і у чоловіків і становив 1—1,25 та 1—2,5 відповідно. Висновки. У пацієнтів із легкою нейропатією та порогом вібраційного сприйняття 16—25 В VPT був знижений до 16 %, а найбільший ефект від використання бенфотіаміну спостерігали у пацієнтів із помірною нейропатією та зниженим порогом сприйняття вібрації (26—35 В). Бенфотіамін активує транскетолазу і завдяки цьому допомагає зменшити вираженість метаболічного стресу.