Верифікація прищитоподібних залоз з використанням засобу ідентифікації їх автофлюоресценції

Автор(и)

  • O. A. Tovkai Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1329-279X
  • V. O. Palamarchuk Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • P. O. Lishchynskyi Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3586-0468
  • O. V. Mazur Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8540-9192

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-1-7

Ключові слова:

прищитоподібна залоза, автофлюоресценція прищитоподібних залоз, гіпокальціємія, ближнє інфрачервоне світло

Анотація

На прикладі клінічних випадків розглянуто один з методів інтраопераційної верифікації прищитоподібних залоз (ПЩЗ) за допомогою візуалізації їхньої автофлюоресценції. ПЩЗ мають унікальну здатність до автофлюоресценції в ближньому інфрачервоному спектрі за допомогою ендогенних флюорофор, які ще досконально не охарактеризовані. Інтраопе­раційна візуалізація автофлюоресценції ПЩЗ можлива з використанням камери, що забезпечує лазерне збудження ближнього інфрачервоного світла і видиме біле світлодіодне світло. Без уведення будь-якої контрастної речовини спонтанна флюоресценція ПЩЗ до ближнього інфрачервоного світла дає змогу точно ідентифікувати незмінені ПЩЗ майже у всіх випадках. Ангіографію за допомогою розчину флуоресцентного барвника індоціанінового зеленого (ICG) проводять після тиреоїдектомії з метою візуалізації кровопостачання виявлених ПЩЗ та оцінки їхньої життєздатності. Описано клінічні випадки: двох пацієнток з діагнозом папілярного раку щитоподібної залози, однієї — з первинним гіперпаратиреозом і аденомою правої нижньої ПЩЗ. У всіх випадках використано вказаний метод візуалізації ПЩЗ, спочатку без контрастної речовини на етапі виділення ПЩЗ, потім з уведенням розчину ICG на заключному етапі операції. Це значно покращило візуалізацію незмінених ПЩЗ, оцінку їхньої життє­­здатності та прогноз можливої гіпокальціємії у ранній післяопераційний період. Дані клінічні випадки свідчать про те, що використання ефекту автофлюоресценції із внутрішньовенним інтраопераційним введенням ICG дає можливість чітко візуалізувати ПЩЗ та оцінити їхню судинну трофіку. Це особливо важливо при тотальній тиреоїдектомії із розширеними дисекціями шиї, оскільки ризик ураження ПЩЗ, особливо при розміщенні останніх в межах тимуса, досить високий. Крім того, результати лабораторних аналізів, проведених у післяопераційний період, свідчать на користь ефекту автофлюоресценції, адже це дає змогу запобігти виникненню післяопераційної транзиторної гіпокальціємії.

Біографії авторів

O. A. Tovkai, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, к. мед. н., директор Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А Тел. +38 (044) 253-66-26

V. O. Palamarchuk, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

P. O. Lishchynskyi, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ліщинський Павло Олександрович, мол. наук. співроб. відділу «Патологія», лікар-хірург хірургічного відділення

O. V. Mazur, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мазур Олег Васильович, лікар-хірург, мол. наук. співроб. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13-А

Посилання

Benmiloud F, Rebaudet S, Varoquaux A et al. Impact of autofluorescence-based identification of parathyroids during total thyroidectomy on postoperative hypocalcemia: a before and after controlled study. Surgery. Parathyroid. 2018;16(1):23–30. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.surg.2017.06.022.

Ladurner R, Lerchenberger M, Al Arabi N et al. Parathyroid Autofluorescence – How Does It Affect Parathyroid and Thyroid Surgery? A 5 YearExperience. Molecules. 2019;24(14):2560. Doi: 10.3390/molecules24142560.

Kose E, Kahramangil B, Aydin H et al. Heterogeneous and low-intensity parathyroid autofluorescence: Patterns suggesting hyperfunction at parathyroid exploration. Surgery. 2019;165(2):431–437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2018.08.006.

Kim SW, Lee HS, Lee KD. Intraoperative real-time localization of parathyroid gland with near in frared fluorescence imaging. Gland Surg. 2017;6(5):516–524. doi: 10.21037/gs.2017.05.08.

McWade MA, Sanders ME, Broome JT et al. Establishing the clinical utility of autofluorescence spectroscopy for parathyroid detection. Presented at the Annual Meeting of the American Association of Endocrine Surgeons on May 17–19. 2015.– Nashville.– TN. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2015.06.047.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-27

Як цитувати

1.
Tovkai OA, Palamarchuk VO, Lishchynskyi PO, Mazur OV. Верифікація прищитоподібних залоз з використанням засобу ідентифікації їх автофлюоресценції. КЕтаЕХ [інтернет]. 27, Березень 2020 [цит. за 27, Липень 2024];(1):7-13. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/199612

Номер

Розділ

Інноваційні технології в ендокринній хірургії