Дисметаболічні і внутрішньоклітинні механізми асоціації цукрового діабету 2-го типу та колоректального раку

Анотація

За результатами новітніх досліджень встановлено, що в пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу підвищений ризик онкологічних захворювань, у тому числі колоректального раку (КРР), який є однією з головних причин смертності від злоякісних захворювань серед населення України. Неком­пен­сований ЦД спричиняє стан хронічного метаболічного стресу, що зумовлює порушення регуляторних властивостей внутрішньоклітинних сигнальних систем та активацію процесів онкогенезу. Мета роботи — дослідити механізми асоціації ЦД 2-го типу та КРР шляхом визначення рівня фосфо-PRAS40, інсуліну та IGF-1. Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнтів, яких розділили на групи: І склали 10 здорових осіб (контрольна група), ІІ — 10 хворих на ЦД 2-го типу, ІІІ — 8 хворих на КРР без ЦД, IV — 8 хворих з поєднанням КРР та ЦД 2-го типу. За допомогою методу імуноферментного аналізу в сироватці крові визначали рівні інсуліну та IGF-1, а в мононуклеарах периферичної крові — фосфо-PRAS40. Вміст глікованого гемоглобіну (HbA1c) визначали методом іонообмінної хроматографії. Результати та обговорення. Виявлено, що КРР виникає в осіб старше 60 років з ожирінням. У досліджуваних групах діагностовано достовірну гіперінсулінемію та підвищений рівень IGF-1 порівняно з показниками в осіб контрольної групи (р < 0,05) без гендерних відмінностей (р > 0,05). У пацієнтів ІІ групи з ЦД 2-го типу і ІІІ групи з КРР виявлено підвищений рівень фосфо-PRAS40 порівняно з показником в осіб контрольної групи (р < 0,05), а у хворих IV групи з поєднанням ЦД та КРР рівень фосфо-PRAS40 був достовірно нижчим, ніж в осіб контрольної групи (р < 0,05). Рівень HbA1c в хворих ІІ і IV груп із ЦД був вище 7,5 % без достовірної різниці між групами (р > 0,05). Висновки. Дисметаболічні порушення у хворих із ЦД 2-го типу: ожиріння, гіперінсулінемія, підвищений рівень IGF-1 та гіперглікемія зумовлюють розвиток молекулярного стресу та стану канкрофілії — «схильності до раку». Підвищений вміст фосфорильованого PRAS40 є відображенням активації mTORC1 та наслідком хронічного метаболічного стресу при ЦД 2-го типу.