DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2019-4-83

Вплив статусу D3 на основні клініко-лабораторні показники пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки

М. В. Aludwan, N. M. Kobylіak, Y. I. Komisarenko

Анотація


Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є неспецифічним, інтегральним і багатофакторним ураженням органа при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2), ожирінні, інсулінорезистентності, метаболічному синдромі. Останнім часом дефіцит вітаміну D3 вважають одним із чинників, який асоційований з розвитком НАЖХП.

Мета роботи — оцінити функціональний стан печінки, індекси стеатозу та параметри метаболічного профілю у пацієнтів з НАЖХП залежно від забезпеченості їхнього організму вітаміном D3.

Матеріали та методи. Відповідно до рекомендацій Європейської асоціації ендокринологів усіх пацієнтів було розділено на три групи: 1-шу — з оптимальним рівнем вітаміну D3 (30 нг/мл), 2-гу — з недостатністю D3 (21—29 нг/мл), 3-тю — з дефіцитом D3 (< 20 нг/мл). Діагноз НАЖХП встановлювали на підставі результатів клінічного аналізу, активності транс­аміназ та за даними УЗ-обстеження.

Результати та обговорення. В дослідження включено 126 пацієнтів із ЦД2 та супутньою НАЖХП. Більш ніж у 90 % усіх хворих виявлено надмірну масу тіла або ожиріння різного ступеня, а індекс маси тіла та окружність талії збільшувались у міру зниження рівня вітаміну D3. Також відзначено тенденцію до підвищення активності трансаміназ паралельно зі зниженням рівня вітаміну D3, проте значущої різниці між групами не виявлено. Максимальне значення індексів жирового гепатозу діагностовано у пацієнтів із дефіцитом D3, що статистично достовірно відрізнялось від показника у групі оптимального забезпечення (HIS: 43,34 ± 6,59 проти 39,67±4,37; р = 0,032 та відповідно для FLI: 79,21 ± 19,61 проти 64,96 ± 17,72; р = 0,007). Продемонстровано тенденцію до зростання TyG-індексу одночасно із погіршенням статусу D3 (р = 0,175). За даними субаналізу встановлено, що виражений дефіцит D3 (< 10 нг/мл) характеризується статистично достовірно вищими показниками індексів жирового гепатозу, антропометричними параметрами та активністю трансаміназ порівняно із такими у пацієнтів із рівнем D3 в діапазоні від 10 до 20 нг/мл.

Висновки. Дефіцит D3 у пацієнтів з НАЖХП характеризується статистично достовірно вищими показниками індексів жирового гепатозу, антропометричними параметрами та активністю трансаміназ порівняно з такими в осіб з його оптимальним рівнем або недостатністю.

Ключові слова


вітамін D3; неалкогольна жирова хвороба печінки; інсулінорезистентність; ожиріння

Повний текст:

PDF

Посилання


Angulo P. Nonalcoholic fatty liver disease. J New Engl. of Med. 2002;346:1221-1231.

Kobyliak N, Mykhalchyshyn G, Bodnar P. Diagnostic accuracy of acyl-ghrelin and it association with non-alcoholic fatty liver disease in type 2 diabetic patients. J. of Diabetes and Metabolic. Disorders. 2015;14(44).

Abenavoli L, Falalyeyeva T, Boccuto L et al. Obeticholic Acid: A New Era in the Treatment of Nonalcoholic Fatty Liver Disease. J Pharmaceuticals (Basel). 2018;11(4).doi: 10.3390/ph11040104.

Adams LA, Lymp JF, Sauver J et al. The natural history of non-alcoholic fatty liverdisease: a population-based cohort study. J Gastroenterology. 2005;129:113-121.

Vernon G, Baranova A, Younossi ZM. Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults. J Aliment Pharmacol Ther. 2011;34:274-285.

Holick MF. Vitamin D: a D-Lightful health perspective. Nutr Rev. 2008 Oct;66(10 Suppl 2):S182-94. doi: 10.1111/j.1753-4887.2008.00104.x.

Ingraham BA, Bragdon B, Nohe A. Molecular basis of the potential of vitamin D 33 to prevent cancer. J Curr Med Res Opin. 2008;24:139-149.

Verstuyf A, Carmeliet G, Bouillon R, Mathieu C. Vitamin D: a pleiotropic hormone. J Kidney Int. 2010;78:140-145.

Komisarenko YI, Bobryk MI. Vitamin D Deficiency and Immune Disorders in Combined Endocrine Pathology. J Front Endocrinol. (Lausanne). 2018;9(600). doi: 10.3389/fendo.2018.00600.

Mazanova A et al. Effects of Cholecalciferol on Key Components of Vitamin D-Endo.Para.Autocrine System in Experimental Type 1 Diabetes. J Endocrinol. 2018. doi: 2494016; 10.1155/2018/2494016.

Li L, Zhang L, Pan S et al. No significant association between vitamin D and nonalcoholic fatty liver disease in a Chinese population. J Dig Dis Sci. 2013;58(8):2376- 82. doi: 10.1007/s10620-013-2658-1.

Catena C, Cosma C, Camozzi V et al. Non-alcoholic fatty liver disease is not associated with vitamin D deficiency in essential hypertension. High Blood Press. J Cardiovasc Prev. 2013;20(1):33-37. doi: 10.1007/s40292-013-0010-7.

Drincic AT, Armas LA, Van Diest EE, Heaney RP. Volumetric dilution, rather than sequestration best explains the low vitamin D status of obesity. J Obesity. 2012;20:1444-1448.

Eliades M, Spyrou S, Agrawal N et al. Meta-analysis: vitamin D and non-alcoholic fatty liver disease. J Aliment Pharmacol. 2013;38(3):246-254.

Chalasani N, Younossi Z, Lavine J et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association. J Hepatology. 2012;55(6):2005- 2023.

Cobas E. Vitamin D Total Reagent Insert (06268668001V1) Roche Diagnostics Website (accessedon 19 March 2019). Available online: doi: http://www.captodayonline.com/productguides/instruments/automated-immunoassay-analyzers-july-2012/roche-diagnostics-cobas-e411-immunoassay-analyzers-june-2011.html.

Abdel-Wareth L et al. Total vitamin D assay comparison of the Roche Diagnostics «Vitamin D total» electro­chemiluminescence protein binding assay with the Chromsystems HPLC method in a population with both D2 and D3 forms of vitamin D. J Nutrien. 2013;5:971-980.

Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari T et al. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guide. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(7):1911-1930.

Friedewald WT, Levy RI, Fredrickson DS. Estimation of the concentration of low-density lipoprotein cholesterol in plasma, without use of the preparative ultracentrifuge. J Clin Chem. 1972;18:499-502.

Matthews DR. et al. Homeostasis model assessment: insulin resistance and beta-cell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man. J Diabetol. 1985;28:412-419.

Bedogni G, Bellentani S, Miglioli L et al. The Fatty Liver Index: a simple and accurate predictor of hepatic steatosis in the general population. J. BMC Gastroenterol. 2006;6:33.

Lee JH, Kim D, Kim HJ et al. Hepatic steatosis index: a simple screening tool reflecting nonalcoholic fatty liver disease. J Dig Liver Dis. 2010;42(7):503-508. doi: 10.1016/j.dld.2009.08.002.

EASL-EASD-EASO. Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64(6):1388-1402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.

Gomez-Ambrosi J, Silva C, Galofre JC et al. Body mass index classification misses subjects with increased­cardiometabolic risk factors related to elevated adiposity. J Obes (Lond). 2012;36:286-294.

Диденко ВИ. Современные достижения в оценке стеатоза печени. Гастроентерологія. 2015;3(57):94-100.

Fedchuk L, Nascimbeni F, Pais R et al. Performance and limitations of steatosis biomarkers in patients with nonalcoholic fatty liver disease. J Aliment Pharmacol Ther. 2014;40:1209-1222.

Petta S, Di Marco V, Di Stefano R et al. TyG index, HOMA score and viral load in patients with chronic hepatitis C due to genotype 1. J Viral Hepat. 2011;18:372-380. doi: 10.1111/j.1365-2893.2011.01439.x

Shujun Zhang, Tingting Du I., Jianhua Zhang I. et al. The triglyceride and glucose index (TyG) is an effective biomarker to identify nonalcoholic fatty liver disease. J Lipids Health Dis. 2017;16:15.

Lee SM, Jun DW, Cho YK, Jang KS. Vitamin D deficiency in non-alcoholic fatty liver disease: The chicken or the egg? J Clin Nutr.- 2017;36(1):191-197. doi: 10.1016/j.clnu.2015.10.017.

Leitão J, Carvalhana S, Silva AP et al. No Evidence for Lower Levels of Serum Vitamin D in the Presence of Hepatic Steatosis. A Study on the Portuguese General Population. J Med Sci. 2018;29(14):1778- 1786. doi: 10.7150/ijms.26586.

Yodoshi T, Orkin S, Arce-Clachar AC et al. Vitamin D deficiency: prevalence and association with liver disease severity in pediatric nonalcoholic fattyliver disease. Clin Nutr. 2019. doi: 10.1038/s41430-019-0493-y.

Targher G, Bertolini L, Scala L et al. Associations between serum 25-hydroxyvitamin D3 concentrations and liver histology in patients with non-alcoholic fatty liver disease. J Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2007;17(7):517-524.

Dasarathy J, Periyalwar P, Allampati S et al. Hypovitaminosis D is associated with increased whole body fat mass and greater severity of non-alcoholic fatty liver. J Liver Int. 2014;34(6):118-127.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter