Механізми протидіабетичної дії агоніста дофамінових рецепторів бромокриптину і досвід його застосування у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Автор(и)

  • N. N. Kushnareva ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Ukraine
  • O. V. Zinych ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Ukraine
  • V. V. Korpachev ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-4-73

Ключові слова:

цукровий діабет 2-го типу, центральні симпатолітики, бромокриптин, пролактин, кортизол

Анотація

У патогенезі метаболічного синдрому та цукрового діабету (ЦД) 2-го типу важливу роль відіграє гіпер­­активація симпатичної нервової системи, у зв’язку з чим перспективним напрямком є застосування препаратів групи симпатолітиків. Агоніст рецепторів дофаміну бромокриптин проявляє модулювальну дію на метаболічний контроль за допомогою центральних і периферичних ефектів. Мета роботи — оцінити ефективність бромокриптину у вигляді монотерапії або в комбінації з метформіном у лікуванні хворих із ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. Пацієнтам з декомпенсованим ЦД 2-го типу (чоловіки, вік (49,2 ± 4,15) року) призначали бромокриптин додатково до терапії метформіном (n = 16, 1-ша група) або у вигляді монотерапії після відміни препаратів сульфонілсечовини (ПСС) (n = 6, 2-га група). Визначали антропометричні параметри, показники вуглеводного, ліпідного обміну, рівні С-пептиду, кортизолу, ДГЕА-С. Результати та обговорення. Після 6 міс лікування у всіх пацієнтів поліпшились показники глікемічного контролю і знизився рівень тригліцеридів (ТГ). Вміст HbA1c знизився на 0,5 % порівняно з вихідним (р < 0,05) без зміни концентрації С-пептиду. Незмінні показники загального тестостерону і балансу кортикостероїдів доводять відсутність впливу на функцію статевих залоз і кори надниркових залоз. У процесі лікування у пацієнтів не відзначено випадків гіпоглікемії і зміни антропометричних параметрів. Висновки. Призначення бромокриптину в комбінації з метформіном дало змогу поліпшити показники глікемічного контролю і ліпідного спектра крові без надмірної секреції інсуліну і впливу на масу тіла. Монотерапія бромокриптином у пацієнтів, які раніше приймали ПСС, з явищами гіпоглікемії в анамнезі забезпечила належний контроль глікемії і рівня ТГ без зміни секреції інсуліну і нових епізодів гіпоглікемії із супутньою нормалізацією вмісту пролактину.

Біографії авторів

N. N. Kushnareva, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

Кушнарьова Наталія Миколаївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу вікової ендокринології та клінічної фармакології 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 69

O. V. Zinych, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

Зінич Олеся Вадимівна, д. мед. н., керівник відділу клінічної фармакології та вікової ендокринології 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 69

V. V. Korpachev, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

Корпачев Вадим Валерійович, д. мед. н., проф., головний наук. співр. відділу клінічної фармакології та вікової ендокринології 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 69

Посилання

DeFronzo R. Bromocriptine: A Sympatholytic, D2-Dopamine Agonist for the Treatment of Type 2 Diabetes. Diabetes Care. 2011;34(4):789-794.

Kalra S. Recent advances in pathophysiology of diabetes: Beyond the dirty dozen. J Pak Med Assoc. 2013:277-280.

Kalra S, Kalra B, Agrawal N, Kumar S. Dopamine: the forgotten felon in type 2 diabetes. Recent Patents on Endocrine, Metabolic & Immune Drug Discovery. 2011;5:61-65.

Starkova NT, Dvoriashyna YV. Metabolycheskyi syndrom ynsulynorezystentnosty: osnovnaia kontseptsyia y sledstvye (obzor). Terapevt arkh. 2004;10:54-58.

Pellegrinoa M, McCullyb BH, Habecker BA. Leptin stimulates sympathetic axon outgrowth. Neurosci Letters. 2014;566:1-5.

Fleenor DE, Freemark M. Prolactin induction of insulin gene transcription: roles of glucose and signal transducer and activator of transcription. Endocrinology. 2001;142(7):2805-2810.

Balbach L, Wallaschofski H, Völzke H. Serum prolactin concentrations as risk factor of metabolic syndrome or type 2 diabetes?. BMC Endocr Disord. 2013;13:12.

Park S, Kang S, Lee HW et al. Central prolactin modulates insulin sensitivity and insulin secretion in diabetic rats. Neuroendocrinology. 2012;95(4):332-343.

Lychkova AЭ, Puzykov AM. Prolaktyn y serotonyn. Vestn. RAMN. 2014;1-2:38-45.

Bernabeu I, Casanueva F. Metabolic syndrome associated with hyperprolactinemia: A new indication for dopamine agonist treatment? Endocrine. 2013;44:273-274.

Park S, Kang S, Lee HW et al. Central prolactin modulates insulin sensitivity and insulin secretion in diabetic rats. Neuroendocrinology. 2012;95(4):332-343.

Haring R, Friedrich N, Volzke H et al. Positive association of serum prolactin concentrations with all-cause and cardiovascular mortality. Eur Heart J. 2012;35(18):1215-1221.

Corona G, Mannucci E, Jannini EA et al. Hypop­rolactinemia: a new clinical syndrome in patients with sexual dysfunction. J Sex Med. 2009;6(5):1457-1466.

Wang T, Xu Y, Xu M et al. Circulating prolactin and risk of type 2 diabetes: a prospective study. Am J Epidemiol. 2016;184(4):295-301.

Wang T, Lu J, Xu Y et al. Circulating prolactin associates with diabetes and impaired glucose regulation: a popu­la­tion-based study. Diabetes Care. 2013;36(7):1974-1980.

Rodbard H, Jellinger PS, Davidso JA et al. Statement by an American Association of Clinical Endocrinologists. American College of Endocrinology consensus panel on type 2 diabetes mellitus: an algorithm for glycemic control. Endocr Pract. 2009;15:540-559.

Rydén L, Standl E, Bartnik M et al. Task Force on Diabetes and Cardiovascular Diseases of the European Society of Cardiology (ESC), European Association for the Study of Diabetes (EASD). Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases: executive summary. Eur Heart J. 2007;28:88-136.

Davies MJ, D’Alessio DA, Fradkin J et al. Management of hyperglycaemia in type 2 diabetes, 2018. A consensus report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetologiahttps://doi.org/10.1007/s00125-018-4729-5.

Garber AJ, Abrahamson MJ, Barzilay JI et al. Consensus statement by the American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology on the comprehensive type 2 diabetes management algorithm - 2019 executive summary. Endocrine Practice. 2019;25(1):69-100.

Glycemic Management in Type 2 Diabetes. American Association of Clinical Endocrinologists, 2019.

Handelsman Y, Bloomgarden ZT, Grunberger G et al. American association of clinical endocrinologists and american college of endocrinology - clinical practice guidelines for developing a diabetes mellitus comprehensive care plan. Executive summary. Endocr Pract. 2015;21(1):1-87.

Tytov VM. Klynycheskaia byokhymyia zhyrnykh kyslot, lypydov y lypoproteynov. - M.: Tryada, 2008:272.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження