Обґрунтування можливості застосування стимульованого тиреоглобуліну як додаткового критерію для визначення доцільності радіойодтерапії диференційованого раку щитоподібної залози

Автор(и)

  • V. O. Palamarchuk Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • O. A. Tovkai Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-1329-279X
  • V. V. Kutz ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0002-4434-7298
  • M. R. Bodnar КНП ЛОР «Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» http://orcid.org/0000-0003-4263-6755
  • O. V. Mazur Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-8540-9192
  • D. M. Kvitka Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-7606-8365

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-4-14

Ключові слова:

тиреоглобулін, радіойодотерапія, диференційований рак щитоподібної залози, ROC-аналіз

Анотація

Лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) включає не тільки тиреоїдектомію, але й радіойодтерапію (РЙТ) для абляції залишкової тканини ЩЗ та ад’ювантної терапії виявлених або можливих вогнищ раку. На даний час відсутній консенсус щодо того, у яких пацієнтів знижений ризик рецидивів після РЙТ. Також існує певна невизначеність відносно можливості застосування стимульованого тиреоглобуліну (ТГ) в ранній післяопераційний період при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ при ДРЩЗ. Мета роботи — визначити можливість застосування стимульованого ТГ в ранній післяопераційний період при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів РЙТ 738 пацієнтів (168 (22,8 %) чоловіків та 570 (77,2 %) жінок) віком від 8 до 80 років з ДРЩЗ. Рівень стимульованого ТГ і АТТГ визначали через 4—5 тиж після операції відповідно до стандарту CRM457. Для індикації залишкової тканини ЩЗ та метастазів робили сцинтиграфію всього тіла з 131I ± ОФЕКТ/КТ, для індикації радіойоднегативних метастазів — ОФЕКТ/КТ Symbia T6, УЗД Philips HD11XE. Статистичні методи: описова статистика та ROC-аналіз. Результати та обговорення. З метою покращання оптимізації відбору пацієнтів для РЙТ розглянуто можливість застосування стимульованого ТГ як маркера ймовірної наявності метастазів. При створенні моделі були опрацьовані результати комбінованого (тиреоїдектомія, дисекція шиї, РЙТ) лікування 738 пацієнтів з ДРЩЗ, з них у 141 хворого наявність метастазів було верифіковано за допомогою патоморфологічного і додаткових методів (індикація ОФЕКТ/КТ з 131I, УЗД) та застосовано різновид логістичної регресії ROC-аналізу. Отримано набір значень порогу відсікання, для кожного інтервалу розраховано показники чутливості, специфічності, а також визначено прогностичну цінність (значущість) позитивного результату, прогностичну цінність негативного результату, відношення правдоподібності позитивного і негативного результатів, відношення шансів та діагностичну ефективність тесту. За результатами розрахунків побудовано характеристичну ROC-криву. Величина площі AUC (area under curve) становила 0,86, отже, відповідно до шкали оцінки якості тесту запропоновану модель можна характеризувати як добру. Висновки. Для формування груп пацієнтів із певними характеристиками як критерій доцільно використовувати рівень стимульованого ТГ. Для практичного застосування відповідного діагностичного тесту при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ необхідно провести додаткові дослідження з метою уточнення оптимального порогу (порогів) відсікання для прийняття обґрунтованих рішень щодо достатньо великих вибірок хворих.

Біографії авторів

V. O. Palamarchuk, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

O. A. Tovkai, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, к. мед. н., директор. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

V. V. Kutz, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України», Київ

Куц Володимир Васильович, ст. наук. співр. відділу інформаційно-комп’ютерних технологій. 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10

M. R. Bodnar, КНП ЛОР «Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр»

Боднар Микола Романович, лікар вищої категорії з променевої терапії. завідувач відділенням радіонуклідної діагностики та терапії. 79000, м. Львів вул. Гашека, 2а

O. V. Mazur, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мазур Олег Васильович, лікар-хірург 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

D. M. Kvitka, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Квітка Дмитро Миколайович, мол. наук. співр. відділу патології

Посилання

Van Nostrand D. Selected controversies of radioiod in eimaging and therapy in differentiated thyroid cancer. Endocrinol. Metab Clin North Am. 2017;46:783-793.

Haugen BR, Alexander EK, Bible KC et al. American Thyroid Association management guidelines for adult patients with thyroid nodules and differentiated thyroid cancer: the American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016;26:1-133.

Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. Statystycheskye metody v medyko-byolohycheskykh yssledovanyiakh s yspolzovanyem Excel. K.: Moryon, 2001:408.

Fletcher R, Fletcher S, Vahner Э. Klynycheskaia эpydemyolohyia: Osnovy dokazatelnoi medytsyny. M.: Medya Sfera, 1998:352.

Dzh. Fleis. Statystycheskye metody dlia yzuchenyia tablyts dolei y proportsyi. M.: Fynansy y statystyka, 1989:319s.

Hryhorev SH, Lobzyn YuV, Skrypchenko NV. Rol y mesto lohystycheskoi rehressyy y ROC-analyza v reshenyy medytsynskykh dyahnostycheskykh zadach.Zhurn. ynfektolohyy. 2016;8(4):36-45.

Haidyshev YP. Otsenka kachestva bynarnykh klassyfykatorov. Vestn. Om. un-ta. 2016;1:14-17.Fischer JE, Bachmann LM, Jaeschke R. A readers’ guide to the interpretation of diagnostic test properties: clinical example of sepsis. Intens Care Med. 2003;29(7):1043–1051.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження