Обґрунтування можливості застосування стимульованого тиреоглобуліну як додаткового критерію для визначення доцільності радіойодтерапії диференційованого раку щитоподібної залози

Анотація

Лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) включає не тільки тиреоїдектомію, але й радіойодтерапію (РЙТ) для абляції залишкової тканини ЩЗ та ад’ювантної терапії виявлених або можливих вогнищ раку. На даний час відсутній консенсус щодо того, у яких пацієнтів знижений ризик рецидивів після РЙТ. Також існує певна невизначеність відносно можливості застосування стимульованого тиреоглобуліну (ТГ) в ранній післяопераційний період при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ при ДРЩЗ. Мета роботи — визначити можливість застосування стимульованого ТГ в ранній післяопераційний період при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів РЙТ 738 пацієнтів (168 (22,8 %) чоловіків та 570 (77,2 %) жінок) віком від 8 до 80 років з ДРЩЗ. Рівень стимульованого ТГ і АТТГ визначали через 4—5 тиж після операції відповідно до стандарту CRM457. Для індикації залишкової тканини ЩЗ та метастазів робили сцинтиграфію всього тіла з 131I ± ОФЕКТ/КТ, для індикації радіойоднегативних метастазів — ОФЕКТ/КТ Symbia T6, УЗД Philips HD11XE. Статистичні методи: описова статистика та ROC-аналіз. Результати та обговорення. З метою покращання оптимізації відбору пацієнтів для РЙТ розглянуто можливість застосування стимульованого ТГ як маркера ймовірної наявності метастазів. При створенні моделі були опрацьовані результати комбінованого (тиреоїдектомія, дисекція шиї, РЙТ) лікування 738 пацієнтів з ДРЩЗ, з них у 141 хворого наявність метастазів було верифіковано за допомогою патоморфологічного і додаткових методів (індикація ОФЕКТ/КТ з 131I, УЗД) та застосовано різновид логістичної регресії ROC-аналізу. Отримано набір значень порогу відсікання, для кожного інтервалу розраховано показники чутливості, специфічності, а також визначено прогностичну цінність (значущість) позитивного результату, прогностичну цінність негативного результату, відношення правдоподібності позитивного і негативного результатів, відношення шансів та діагностичну ефективність тесту. За результатами розрахунків побудовано характеристичну ROC-криву. Величина площі AUC (area under curve) становила 0,86, отже, відповідно до шкали оцінки якості тесту запропоновану модель можна характеризувати як добру. Висновки. Для формування груп пацієнтів із певними характеристиками як критерій доцільно використовувати рівень стимульованого ТГ. Для практичного застосування відповідного діагностичного тесту при формуванні груп пацієнтів для подальшої РЙТ необхідно провести додаткові дослідження з метою уточнення оптимального порогу (порогів) відсікання для прийняття обґрунтованих рішень щодо достатньо великих вибірок хворих.