DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2019-3-55

Оцінка результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз на тлі хронічної ниркової недостатності, які проживають у Вінницькій області

S. B. Maistruk, V. O. Shaprynskyi, L. V. Prytuliak, N. I. Pyvovarova, A. V. Palamarchuk

Анотація


Мета роботи — провести оцінку результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю, які отримують нирковозамісну терапію (гемодіаліз та перитонеальний діаліз) та проживають у Вінницькій області.

Матеріали та методи. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокри­­нологіч­ного центру за період 2012—2017 рр. виконано оператив­­ні втручання 36 пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі та перитонеальному діалізі. Тривалість нирковозамісної терапії (стаж діалізу) становила від 1,7 до 18 років. У 12 хворих виконано субтотальну паратиреоїдектомію, у 24 — тотальну паратиреоїдектомію з автотрансплантацією частки прищитоподібної залози у м’язи плеча.

Результати та обговорення. Показання до оперативного втручання визначала мультидисциплінарна команда у складі нефролога, хірурга та анестезіолога, а саме: значне підвищення рівня паратгормону, посилення свербіння шкіри, збільшення інтенсивності болю у суглобах, виразна слабкість м’язів, прогресування гіперкальціємії. Протипо­­ка­­занням до операції була наявність серцево-судинної недостатності та некори­­гованої артеріальної гіпертензії. Пацієнти з анемією тяжкого ступеня потребували передопераційної підго­­товки тривалістю у середньому 3—4 тижні, у всіх ви­­падках застосовували препарати заліза та еритропоетин.
Трьом хворих виконано повторне оперативне втручання за показаннями (підвищення рівня паратгормону). Термін між першою та повторною операціями становив у середньому від 8 міс до 4 років. У період до призначення діалізу прооперований один пацієнт. У 4 хворих під час операції на прищитоподібних залозах одночасно виконано: у 2 — гемітиреоїдектомію, ще у 2 — тиреоїдектомію. Двом пацієнтам на підставі даних гістологічного дослідження встановлено діагноз високодиференційованого раку щитоподібної залози. Показання­­ми до повторних оперативних втручань був рецидив захворювання після первинної субтотальної паратиреїодектомії зі збереженням 1/3 або 1/4 залози. В одному випадку причиною рецидиву була одна невиявлена прищитоподібна залоза, яка розташовувалась за грудиною. Рутинно сканування з технецієм-МІБІ на етапі планування первинної операції не застосовували. Під час підготовки до операції з приводу рецидиву захворювання сканування виконано у всіх випадках. Основним методом візуалізації прищитоподібних залоз у передопераційний період було ультразвукове дослідження шиї. У 10 випадках як додатковий метод візуалізації прищитоподібних за­­лоз використовували спіральну комп’ютерну то­­мог­рафію з високою роздільною здатністю без контрастування. Після операції летальних випадків не було.

Висновки. 1. Хірургічне лікування хворих на гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю вимагає тісної співпраці мультидисциплінарної ко­­манди у складі нефролога, хірурга та анестезіолога.
2. Питання щодо визначення обсягу оперативного втручання з приводу третинного та вторинного гіперпаратиреозу (паратиреоїдектомія з трансплантацією частки прищитоподібої залози у м’язи плеча у першому випадку чи субтотальна паратиреоїдектомія з формуваннями кукси 3—4 мм в об’ємі з максимальним збереженням кровопостачання тканини прищитоподібної залози у другому випадку) потребує подальшого вивчення.
3. Для оцінки результатів хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів необхідно проводити більш тривале спостереження у післяопераційний період.

Ключові слова


гіперпаратиреоз; прищитоподібні залози; діаліз; паратгормон

Повний текст:

PDF

Посилання


Larin OS, Cherenko SM, Tkachenko RP. Pomylky ta ryzyk u khirurhichnomu likuvanni vtorynnoho hiperparatyreozu. Klinichna endokrynolohiya ta endokrynna khirurhiya. 2010;1:10-12.

Tkachenko RP., Dudar IO, Denysenko AI, Hubar OS. Vtorynnyi hiperparatyreoz ta renalna osteodystrofiia u khvorykh z khronichnoiu nyrkovoiu nedostatnistiu, yaki znakhodiatsia na likuvanni prohramnym ta perytonealnym dializom. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013;1(4):209-212.

Tkachenko RP, Kuryk OH, Hubar OS, Belemets NI. Pa­­tomorfolohichni zminy u pryshchytopodibnykh zalozakh pry vtorynnomu i tretynnomu hiperparatyreozi. Mor­­folohiia. 2014;8(2):67-71.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter