Type 2 diabetes mellitus: a marker or a risk factor for pancreatic cancer?

T. S. Vatseba

doi:10.30978/CEES-2019-3-45

Автор(и)

T. S. Vatseba Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-3-45

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, рак підшлункової залози, інсулін, інсуліноподібний фактор росту-1 (IGF-1)

Анотація

Вступ. Рак підшлункової залози (РПЗ) характеризується безсимптомним, агресивним перебігом, високою смертністю та низькою виживаністю пацієнтів. Доведено, що хворі на цукровий діабет (ЦД) мають підвищений ризик розвитку РПЗ. Проте існує два погляди на ЦД — як фактор ризику чи як маркер РПЗ. Мета роботи — вивчити роль патогенетичних факторів цукрового діабету 2 типу у розвитку раку підшлункової залози. Матеріали та методи. У дослідження залучено 42 пацієнти, яких розподілили на групи: І група (контрольна) — здорові особи (n = 10), ІІ група — хворі на ЦД 2 типу (n = 13), ІІІ група — пацієнти з РПЗ без ЦД 2 типу (n = 11), IV група — хворі з поєднанням РПЗ і ЦД 2 типу (n = 8). Для оцінки стану компенсації ЦД визначали рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) методом іоно-обмінної хроматографії. Для визначення рівня інсуліну та інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1) використовували метод імуноферментного аналізу. Результати та обговорення. Достовірну гіперінсулінемію виявлено тільки у пацієнтів з ЦД 2 типу ІІ групи порівняно з групою контролю (p = 0, 0001), з ІІІ групою (p = 0,0002) і ІV групою (p = 0,04). Підвищений рівень IGF-1 порівняно з контрольною групою мали хворі з ЦД 2 типу ІІ групи (p = 0,04) і пацієнти з РПЗ ІІІ групи (p = 0,004). Рак ПЗ діагностований у пацієнтів без ожиріння IV групи із середньою тривалістю ЦД до 3 років. У пацієнтів ІІ і IV груп рівень HbA1c становив 7,68 % та 8,20 % відповідно, тобто достовірної різниці показників між групами не було (p > 0,05). Висновки. В обстежених нами пацієнтів із РПЗ, який розвинувся на тлі ЦД 2 типу, не виявлено ожиріння, гіперінсулінемії, підвищеного рівня IGF-1. Це дає підстави припустити можливу наявність у них вторинного діабету (T3cDM). Вперше виявлений ЦД 2 типу у хворих без ожиріння та гіперінсулінемії слід диференціювати з T3cDM. Пацієнтам із вперше виявленим ЦД 2 типу рекомендовано проводити скринінг на РПЗ, оскільки діабет може бути і маркером, і фактором ризику розвитку цього виду онкологічних захворювань.

Біографія автора

T. S. Vatseba, Івано-Франківський національний медичний університет

Вацеба Тамара Сергіївна, к. мед. н., доцент кафедри ендокринології 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 91

Посилання

Rawla P, Sunkarab T, Gaduputi V. Epidemiology of Pancreatic Cancer: Global Trends: Etiology and Risk Factors. World J Oncol. 2019;10(1):10-27. doi: https://doi.org/10.14740/wjon1166.

Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, Siegel RL, Torre LA, Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin. 2018;68(6): 394-424. doi: https://doi.org/10.3322/caac.21492.

Bulletin of National Cancer Registry of Ukraine № 19, 2017-2018.

Jarosz M, Sekuła W, Rychlik E. Influence of diet and tobacco smoking on pancreatic cancer incidence in poland in 1960-2008. Gastroenterol Res Pract. 2012; 682156. doi: https://doi.org/10.1155/2012/682156.

Duell EJ, Lucenteforte E, Olson SH, Bracci PM, Li D, Risch HA, Silverman DT, Ji BT, Gallinger S, Holly EA, Fontham EH, Maisonneuve P, Bueno-de-Mesquita HB, Ghadirian P, Kurtz RC, Ludwig E, Yu H, Lowenfels AB, Seminara D, Petersen GM, La Vecchia C, Boffetta P. Pancreatitis and pancreatic cancer risk: a pooled analysis in the International Pancreatic Cancer Case-Control Consortium (PanC4). Ann Oncol. 2012;23(11):2964-2970. doi: https://doi.org/10.1093/annonc/mds140.

Hidalgo M, Cascinu S, Kleeff J, Labianca R, Lohr JM, Neoptolemos J, Real FX, Laethem J-L, Heineman V. Addressing the challenges of pancreatic cancer: future directions for improving outcomes. Pancreatology. 2015;15(1):8-18.doi: https://doi.org/10.1016/j.pan.2014.10.001.

Hruban RH, Maitra A, Schulick R, Laheru D, Herman J, Kern SE, Goggins M. Emerging molecular biology of pancreatic cancer. Gastrointest Cancer Res. 2008;2(4 Suppl):S10–S15.

Muniraj T, Chari ST. Diabetes and pancreatic cancer. Minerva Gastroenterol Dietol. 2012;58(4):331-345.

Liao KF, Lai SW, Li CI, Chen WC. Diabetes mellitus correlates with increased risk of pancreatic cancer: A population‐based cohort study in Taiwan JGHF. 2012; 27(4):709-713. doi: https://doi.org/10.1111/ j.1440-1746.2011.06938.x.

Beg MS, Dwivedi AK, Ahmad SA, Ali S, Olowokure O. Impact of Diabetes Mellitus on the Outcome of Pancreatic Cancer. PLoS One. 2014 May 30;9(5):e98511. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0098511.

Risch HA. Diabetes and Pancreatic Cancer: Both Cause and Effect, JNCI. 2019;111(1):1-2. doi: https://doi.org/ 10.1093/jnci/djy093.

Pushkarev VM, Sokolova LK, Pushkarev VV, Tron’ko ND. Biochemical mechanisms linking diabetes and cancer. Metformin action. Endocrinol. 2018;23(2):167-179.

Giovannucci E, Harlan DM, Archer MC, Bergenstal RM, Gapstur SM, Habel LA, Pollak M, Regensteiner JG, Yee D. Diabetes and Cancer: A Consensus Report. CA Cancer J Clin 2010;60:207–221. doi: https://doi.org/10.3322/caac.20078.

Bosetti C, Rosato V, Li D, Silverman D, Petersen GM, Bracci PM, Neale RE, Muscat J, Anderson K, Gallinger S, Olson SH, Miller AB, Bas Bueno-de-Mesquita H, Scelo G, Janout V, Holcatova I, Lagiou P, Serraino D, Lucenteforte E, Fabianova E, Ghadirian P, Baghurst PA, Zatonski W, Foretova L, Fontham E, Bamlet WR, Holly EA, Negri E, Hassan M, Prizment A, Cotterchio M, Cleary S, Kurtz RC, Maisonneuve P, Trichopoulos D, Polesel J, Duell EJ, Boffetta P, La Vecchia C. Diabetes, antidiabetic medications, and pancreatic cancer risk: an analysis from the International Pancreatic Cancer Case-Control Consortium. Ann Oncol. 2014;25(10):2065-2072. doi: https://doi.org/10.1093/annonc/mdu276.

De Souza A, Irfan K, Masud F, Saif MW. Diabetes Type 2 and Pancreatic Cancer: A History Unfolding. JOP. 2016; 17(2):144–148.

Huxley R, Ansary-Moghaddam A, Berrington de González A, Barzi F, Woodward M. Type-II diabetes and pancreatic cancer: a meta-analysis of 36 studies. Br J Cancer. 2005;92(11):2076–2083. doi: https://doi.org/ 10.1038/sj.bjc.6602619.

Wang F, Herrington M, Larsson J, Permert J. The relationship between diabetes and pancreatic cancer. Mol Cancer. 2003;6:2-4. doi: https://doi.org/10.1186/ 1476-4598-2-4.

Ben Q, Xu M, Ning X, Liu J, Hong S, Huang W, Zhang H, Li Z. Diabetes mellitus and risk of pancreatic cancer: a meta-analysis of cohort studies. EJC.2011;47:1928-1937. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejca.2011.03.003.

Daly MB, Pilarski R, Berry M, Buys SS, Farmer M, Friedman S, Garber JE, Kauff ND, Khan S, Klein C, Kohlmann W, Kurian A, Litton JK, Madlensky L, Merajver SD, Offit K, Pal T, Reiser G, Shannon KM, Swisher E, Vinayak S, Voian NC, Weitzel JN, Wick MJ, Wiesner GL, Dwyer M, Darlow S. NCCN Clinical practice guidelines in oncology. Genetic/familial high-risk assessment: breast and ovarian. Version 2.2017. Published online https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/f_guidelines.asp.

Cui YF, Andersen DK. Diabetes and pancreatic cancer. Endocrine-Related Cancer. 2012;19: 9-26.doi: https://doi.org/10.1530/ERC-12-0105