Емболізація маткових артерій в акушерстві

Автор(и)

  • R. V. Polonskyi Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine
  • I. I. Makarova Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-3-14

Ключові слова:

профілактична селективна транскатетерна емболізація маткових артерій, перед­­лежання плаценти, прирощення плаценти, кесарів розтин, материнська смертність, первинна післяпологова кровотеча, plасеnta previa, plасеnta percreta, plасеnta previa percreta

Анотація

Вступ. Ми не знайшли жодних публікацій або згадок в українському медичному сегменті інтернету та спеціальній медичній літературі про раніше виконані подібні операції симультанного кесареву розтину та емболізації маткових артерій під час розродження. Це дає підстави вважати дві проведені нами операції профілактичної селективної транскате­терної емболізації маткових артерій у пацієнток з plасеnta previa percreta першими в Україні. Актуальність теми. Поширеність випадків передлежання плаценти та прирощення плаценти зростає з року в рік, що пов’язано зі збільшенням кількості кесаревих розтинів. Відповідно, відсоток жінок із високим ризиком масивної кровотечі також збільшується. Згідно з прогнозами для різних країн світу, частота виконання кесарева розтину зростатиме і, відповідно, буде збільшуватись кількість ви­­падків передлежання та прирощення плаценти. У зв’язку з цим зростатиме також кількість випадків материнської смертності, оскільки головною її причиною є кровотеча (приблизно 35 % випадків). Мета роботи — оцінити ефективність профілактичної селективної емболізації маткових артерій у випадках поєднання передлежання та прирощення плаценти для зменшення об’єму крововтрати при розродженні та забезпечення збереження матки та репродуктивної функції жінки. Матеріали та методи. У 2018 р. та у 2019 р. ми виконали дві профілактичні селективні транскатетерні емболізації маткових артерій у пацієнток із передлежанням та прирощенням плаценти (plасеnta previa percreta). Розродження цих пацієнток проходило у вигляді симультанної ендоваскулярної емболізації маткових артерій при проведенні кесарева розтину. Алгоритм розродження був таким: на першому етапі проведено контралатеральну катетеризацію маткових артерій трансфеморальным доступом. Потім виконали корпоральний кесарів розтин. Після вийняття плода та перетискання пуповини виконали селективну емболізацію маткових артерій до повного припинення кровотоку у них. Далі провели відділення/висічення плаценти, метропластику та ушивання рани. Після завершення операції кесаревого розтину та ушивання рани катетери з маткових артерій видаляли. Результати та обговорення. Сумарна тривалість процедури емболізації — від пункції стегнових артерій до проведення контрольних ангіографій після емболізації — становила 27 хв у першому випадку і 38 хв у другому. Більший час емболізації у другому випадку частково пов’язаний з одностороннім доступом і почерговою катетеризацією маткових артерій. Це було зроблено для мінімізації ризику післяпроцедурних ускладнень у місці пункції стегнової артерії. На жаль, технічні умови проведення цих процедур емболізації не дали змогу виконати трансрадіальний дос­­туп, що є можливим із практичної точки зору. Досягти повністю «сухої матки» шляхом емболізації маткових артерій не вдалося, але об’єм крововтрати з урахуванням реінфузії у вигляді відмитих еритроцитів був нижчим медіанних значень, які вказані у більшості описаних у зарубіжній науковій літературі клінічних випадків та опублікованих результатах досліджень. Висновки. Селективну транскатетерну емболізацію маткових артерій до народження/видалення посліду можна розглядати як ефективну профілактику первинної післяпологової кровотечі, що забезпечує збереження органів. У вагітних, які належать до груп високого ризику, катетеризацію маткових артерій краще проводити у плановому порядку до розродження симультанно з кесаревим розтином, що простіше з технічної точки зору.

Біографії авторів

R. V. Polonskyi, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Полонський Роман Володимирович, зав. відділення інтервенційної кардіології та радіології 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А Teл. (044) 254-31-22

I. I. Makarova, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Макарова Ірина Ігоревна, інтервенційний кардіолог відділення інтервенційної кардіології та радіології 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

Посилання

Nakaz MOZ № 353 vid 13.04.2016 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry anomalnykh matkovykh krovotechakh». Ukrainian.

Brown BJ, Heaston DK, Poulson AM, Gabert HA, Mineau DE, Miller FJ Jr. 1979. Uncontrollable postpartum bleeding: a new approach to hemostasis through angiographic ar­­terial embolization. Obstet Gynecol. 1979;54:361-365.

Carnevale FC, Kondo MM, Oliveira Sousa W Jr et al. Perioperative temporary occlusion of the internal ili­­ac arteries as prophylaxis in cesarean section at risk of hemorrhage in placenta accreta. Cardiovasc Intervent Radiol. 2011;34:758-764. Doi:10.1007/ s00270-011-0166-2.

Edwards WS, Salter PP, Carnaggio VA. Intraluminal aortic occlusion as a possible mechanism for controlling mas­­sive intraabdominal hemorrhage. Surg Forum. 1953;4:496-499.

Hughes CW. Use of an intra-aortic balloon catheter tam­ponade for controlling intra-abdominal hemorrhage in man. Surgery. 1954;36:65-68.

Masamoto H, Uehara H, Gibo M, Okubo E, Sakumoto K, Aoki Y. Elestive use of an Aortic Baloon for Occlusion in Cesarean Hysterectomy for Placenta Previa Percreta. Gynecol Obstet Invest. 2009;67:92-95.

Ojala K, Perala J, Kariniemi J et al. Arterial embolization and prophylactic catheterization for the treatment for severe obstetric haemorrhage. Acta Obstet Gynecol Scand. 2005;84:1075-1080. Doi:10.1111/ j.0001-6349. 2005.00727.

Silver RM, Landon MB, Rouse DJ, Leveno KJ, Spong CY, Thom EA et al. National Institute of Child Health and Human Development Maternal-Fetal Medicine Units Network. Maternal morbidity associated with multiple repeat ce­­sarean deliveries. Obstet Gynecol. 2006;7: 1226-1232.

Sivan E, Spira M, Achiron R et al. Prophylactic pelvic artery catheterization and embolization in women with placenta accreta: can it prevent cesarean hysterectomy? Am J Perinato. 2010;127:455-461. Doi:10. 1055/s-0030- 1247599.

Solheim KN, Esakoff TF, Little SE, Cheng YW, Sparks TN, Caughey AB. The effect of cesarean delivery rates on the future incidence of placenta previa, placenta accreta, and maternal mortality. Matern Fetal Neonatal Med. 2011;24(11):1341-1346.

Tan CH, Tay KH, Sheah K et al. Perioperative endovascu­­lar internal iliac artery occlusion balloon placement in management of placenta accreta. AJR Am J Roentgenol. 2007;189:1158-1163. Doi: 10.2214/AJR.07.2417.

Ties Boerma, Carine Ronsmans, Dessalegn Y Melesse et al. Global epidemiology of use of and disparities in caesarean sections. The Lancet. 2018 (October 13);392. - ISSUE 10155:1341-1348. DOI:https: //doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31928-7.

Thon S, McLintic A, Wagner Y. Prophylactic endovascular placement of internal iliac occlusion balloon catheters in parturients with placenta accreta: a retrospective case series. Int J Obstet Anesth. 2011;20:64-70. Doi:10.1016/j.ijoa.2010.08.006.

Trends in Maternal Mortality (WHO, UNICEF, UNFPA and The World Bank). 2012. http://whqlibdoc.who.int/pub­­lications/2010/9789241500265_eng.pdf; http://www.childinfo.org/maternal_mortality.html.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-26

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження