Емболізація маткових артерій в акушерстві

Анотація

Вступ. Ми не знайшли жодних публікацій або згадок в українському медичному сегменті інтернету та спеціальній медичній літературі про раніше виконані подібні операції симультанного кесареву розтину та емболізації маткових артерій під час розродження. Це дає підстави вважати дві проведені нами операції профілактичної селективної транскате­терної емболізації маткових артерій у пацієнток з plасеnta previa percreta першими в Україні. Актуальність теми. Поширеність випадків передлежання плаценти та прирощення плаценти зростає з року в рік, що пов’язано зі збільшенням кількості кесаревих розтинів. Відповідно, відсоток жінок із високим ризиком масивної кровотечі також збільшується. Згідно з прогнозами для різних країн світу, частота виконання кесарева розтину зростатиме і, відповідно, буде збільшуватись кількість ви­­падків передлежання та прирощення плаценти. У зв’язку з цим зростатиме також кількість випадків материнської смертності, оскільки головною її причиною є кровотеча (приблизно 35 % випадків). Мета роботи — оцінити ефективність профілактичної селективної емболізації маткових артерій у випадках поєднання передлежання та прирощення плаценти для зменшення об’єму крововтрати при розродженні та забезпечення збереження матки та репродуктивної функції жінки. Матеріали та методи. У 2018 р. та у 2019 р. ми виконали дві профілактичні селективні транскатетерні емболізації маткових артерій у пацієнток із передлежанням та прирощенням плаценти (plасеnta previa percreta). Розродження цих пацієнток проходило у вигляді симультанної ендоваскулярної емболізації маткових артерій при проведенні кесарева розтину. Алгоритм розродження був таким: на першому етапі проведено контралатеральну катетеризацію маткових артерій трансфеморальным доступом. Потім виконали корпоральний кесарів розтин. Після вийняття плода та перетискання пуповини виконали селективну емболізацію маткових артерій до повного припинення кровотоку у них. Далі провели відділення/висічення плаценти, метропластику та ушивання рани. Після завершення операції кесаревого розтину та ушивання рани катетери з маткових артерій видаляли. Результати та обговорення. Сумарна тривалість процедури емболізації — від пункції стегнових артерій до проведення контрольних ангіографій після емболізації — становила 27 хв у першому випадку і 38 хв у другому. Більший час емболізації у другому випадку частково пов’язаний з одностороннім доступом і почерговою катетеризацією маткових артерій. Це було зроблено для мінімізації ризику післяпроцедурних ускладнень у місці пункції стегнової артерії. На жаль, технічні умови проведення цих процедур емболізації не дали змогу виконати трансрадіальний дос­­туп, що є можливим із практичної точки зору. Досягти повністю «сухої матки» шляхом емболізації маткових артерій не вдалося, але об’єм крововтрати з урахуванням реінфузії у вигляді відмитих еритроцитів був нижчим медіанних значень, які вказані у більшості описаних у зарубіжній науковій літературі клінічних випадків та опублікованих результатах досліджень. Висновки. Селективну транскатетерну емболізацію маткових артерій до народження/видалення посліду можна розглядати як ефективну профілактику первинної післяпологової кровотечі, що забезпечує збереження органів. У вагітних, які належать до груп високого ризику, катетеризацію маткових артерій краще проводити у плановому порядку до розродження симультанно з кесаревим розтином, що простіше з технічної точки зору.