Ризик-орієнтоване лікування папілярного раку щитоподібної залози

Автор(и)

  • V. O. Palamarchuk Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9554-4817
  • D. M. Kvitka Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7606-8365
  • O. V. Mazur Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8540-9192

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-3-7

Ключові слова:

папілярний рак щитоподібної за­­лози, папілярна мікрокарцинома щито­­подібної залози, хірургічне лікування, остаточна тиреоїдектомія, гемітиреоїдектомія, тотальна тиреоїдектомія

Анотація

Актуальність проблеми. Частка папілярної мік­­ро­­карциноми щитоподібної залози (ПМКЩЗ) у струк­­турі папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) стабільно збільшується. У таких пацієнтів добре зарекомендувала себе тиреоїдектомія як метод хірургічного лікування. Однак обсяг оперативного втручання залишається дискутабельним: гемітиреоїдектомія (ГТЕ), або екстрафасціальна ти­­реоїдектомія (ТЕ), або остаточна тиреоїдектомія (ОТЕ) після проведеної ГТЕ і патоморфологічного висновку, який підтверджує ПМКЩЗ. Мета роботи — оцінити з ризик-орієнтованих позицій різні варіанти хірургічного лікування пацієнтів із папілярним раком щитоподібної залози в умовах Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних пацієнтів, яким виконано оперативне втручання на щитоподібній залозі у відділі ендокринної хірургії УНПЦЕХ, ТЕОіТ із післяопераційним діагнозом ПМКЩЗ за період з січня 2001 по січень 2016 року. Групи порівняння були сформовані за обсягом оперативного втручання: 1-ша група — ГТЕ і центральна дисекція (ЦД) шиї, 2-га група — ТЕ і ЦД, 3-тя група — ОТЕ і ЦД. Обстеження пацієнтів у післяопераційний період проводили шляхом рутинного клінічного, лабораторного та ультразвукового дос­­ліджень. Здійснили аналіз клінічних та гістологічних особливостей основного захворювання (наявність муль­­тифокальних вогнищ, метастазів у лімфатичних вузлах), тривалості оперативного втручання, а також клінічних результатів, таких як частота розвитку ранніх специфічних післяопераційних ускладнень (парез внутрішніх м’язів гортані, зумовлений гіпо­­паратиреозом, гіпокальціємія), ступінь компенсації тиреоїдної недостатності, частота рецидивів. Результати та обговорення. Результати опе­­ративного втручання з приводу ПМКЩЗ проаналізовано у 1050 пацієнтів. Сформовані 1-шу, 2-гу і 3-тю групи склали 493, 384 і 173 пацієнти відповідно, яким виконано ГТЕ з ЦД, ТЕ з ЦД і ОТЕ з ЦД відпо­­відно. Вогнища монофокального папілярного раку мали розміри 7,6 ± 1,8, 7,9 ± 0,9 та 7,8 ± 1,6 мм відповідно. Показники частоти рецидиву захворювання в усіх групах статистично не відрізнялися. У 1-й групі виявлено 7 випадків рецидиву (5 — контралатеральна мультифокальна ПМКЩЗ, 2 — локорегіонарні метастази); у групах пацієнтів після тотальної та остаточної тиреоїдектомії показники частоти локорегіонарних метастазів були порівнянні. У 1-й групі частота випадків післяопераційного одностороннього парезу м’язів гортані була достовірно нижчою, ніж у 2-й та 3-й групах (1,8 проти 7,1 проти 9,2 % відповідно; р < 0,01). Явища гіпокальціємії не спостерігалися у 1-й групі, натомість у 2-й групі їх частота становила 20,6 % (р < 0,001), у 3-й групі — 21,4 % (р < 0,001). ГТЕ порівняно з ОТЕ потребує майже вдвічі менше часу на проведення операції та втричі меншої середньодобової дози тироксину для досягнення еутиреоїдного стану. Висновки. Гемітиреоїдектомія, доповнена ЦД шиї, є ефективним і безпечним методом хірургічного лікування пацієнтів із ПМКЩЗ. Остаточна тиреоїдектомія у групі низького ризику рецидиву захворювання не є обов’язковою. Удосконалення доопераційного обстеження та інтраопераційної діагностики для виключення пацієнтів із високим ризиком рецидиву захворювання має першорядне значення для досягнення оптимальних результатів лікування.

Біографії авторів

V. O. Palamarchuk, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

D. M. Kvitka, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Квітка Дмитро Миколайович, мол. наук. співр. відділу патології

O. V. Mazur, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Мазур Олег Васильович, лікар-хірург 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

Посилання

Adam MA, Pura J, Goffredo P, Dinan MA, Hyslop T, Reed SD et al. Impact of extent of surgery on survival for pa­­pillary thyroid cancer patients younger than 45 years. J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(1):115-121. doi: http://dx.doi.org/10.1210/jc.2014-3039.

Ahn HS, Kim HJ, Welch HG. Korea’s thyroid-cancer «epi­­demic»-screening and over diagnosis. N Engl J Med. 2014;371(19):1765-1767. doi: http://dx.doi.org/ 10.1056/NEJMp1409841.

Brito JP, Hay ID, Morris JC. Low risk papillary thyroid can­­cer. BMJ. 2014;348:3045. doi: http://dx.doi.org/ 10.1136/bmj.g3045.

Bundesamtfür Statistik. Krebs in der Schweiz. Stand und Entwicklung von 1983 bis 2007. Neuchâtel: Bun­­desamt für Statistik; 2011. Available at: https://www.bfs.admin.ch/bfs/de/home/aktuell/neue-veroeffentli­chungen.assetdetail.347610.html.

Davies L, Welch HG. Increasing incidence of thyroid can­­cer in the United States, 1973-2002. JAMA. 2006; 295(18):2164-2167. doi: http://dx.doi.org/10.1001/jama.295.18.2164.

Haugen BR, Alexander EK, Bible KC, Doherty GM, Mandel SJ, Nikiforov YE et al. 2015 American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Can­­cer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer.Thyroid. 2016;26(1):1-133. doi: http://dx.doi.org/10.1089/thy.2015.0020.

Hay ID, Hutchinson ME, Gonzalez-Losada T, McIver B, Reinalda ME, Grant CS et al.Papillary thyroid mic­­­ro­carcinoma: a study of 900 cases observed in a 60-year period. Surgery. 2008;144(6):980-988. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.surg.2008.08.035.

Lang BH, Ng SH, Lau LL, Cowling BJ, Wong KP, Wan KY. A systematic review and meta-analysis of prophylactic central neck dissection on short-term locoregional re­­currence in papillary thyroid carcinoma after total thy­­roidectomy. Thyroid. 2013;23(9):1087-1098. doi: http://dx.doi.org/10.1089/thy.2012.0608.

Machens A, Holzhausen HJ, Dralle H. The prognostic value of primary tumor size in papillary and follicular thyroid carcinoma. Cancer. 2005;103(11):2269-2273. doi: http://dx.doi.org/10.1002/cncr.21055.

Matsuzu K, Sugino K, Masudo K, Nagahama M, Kitaga­­wa W, Shibuya H et al. Thyroidl obectomy for papillary t­­hyroid cancer: long-term follow-up study of 1,088 cases. World J Surg. 2014;38(1):68-79. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s00268-013-2224-1.

Schvartz C, Bonnetain F, Dabakuyo S, Gauthier M, Cueff A, Fieffé S et al. Impact on overall survival of radioactive iodine in low-risk differentiated thyroid cancer patients. J Clin Endocrinol Metab. 2012;97(5):1526-1535. doi: http://dx.doi.org/10.1210/jc.2011-2512.

Shan C-X, Zhang W, Jiang D-Z, Zheng X-M, Liu S, Qiu M. Routine central neck dissection in differentiated thyro­­id carcinoma: a systematic review and meta-analysis. Laryngoscope. 2012;122(4):797-804. doi: http://dx.doi.org/10.1002/lary.22162.

Tuttle RM, Tala H, Shah J, Leboeuf R, Ghossein R, Gonen M et al. Estimating risk of recurrence in differentiated thyroid cancer after total thyroidectomy and radioacti­­ve iodine remnant ablation: using response to therapy variables to modify the initial risk estimates predicted by the new American Thyroid Association staging sys­­tem. Thyroid. 2010;20(12):1341-1349. doi: http://dx.doi.org/10.1089/thy.2010.0178.

Wang TS, Cheung K, Farrokhyar F, Roman SA, Sosa JA. A meta-analysis of the effect of prophylactic central compartment neck dissection on locoregional re­­cur­­rence rates in patients with papillary thyroid cancer. Ann Surg Oncol. 2013;20(11):3477-3483. doi: http://dx.doi.org/10.1245/s10434-013-3125-0.

Zetoune T, Keutgen X, Buitrago D, Aldailami H, Shao H, Mazumdar M et al. Prophylactic central neck dissection and local recurrence in papillary thyroid cancer: a meta-analysis. Ann SurgOncol. 2010;17(12):3287-3293. doi: http://dx.doi.org/10.1245/s10434-010-1137-6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-26

Як цитувати

1.
Palamarchuk VO, Kvitka DM, Mazur OV. Ризик-орієнтоване лікування папілярного раку щитоподібної залози. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 26, Вересень 2019 [цит. за 13, Жовтень 2024];(3):7-13. доступний у: http://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/180258

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження