Відеоторакоскопічна паратиреоїдектомія у пацієнта з третинним гіперпаратиреозом
DOI:
https://doi.org/10.30978/CEES-2019-2-83Ключові слова:
третинний гіперпаратиреоз, атипове розташування паращитовидної залози, сцинтіографія, відеоторакоскопіяАнотація
Щорічно в Україні збільшується кількість діагностованих випадків гіперпаратиреозу. Серед пацієнтів цієї категорії особливе місце займають хворі з третинним гіперпаратиреозом, єдиним ефективним методом лікування якого є паратиреоїдектомія. Топічна діагностика ПЩЗ є важливим етапом обстеження пацієнтів з цією патологією. Ультразвукове сканування ефективне у випадках типового розташування ПЩЗ, однак при їх атиповому розташуванні цей метод втрачає свою діагностичну цінність. Незадовільне хірургічне лікування гіперпаратиреозу пов’язано з множинним ураженням ПЩЗ або їх ектопічним розташуванням. Описано випадок успішного лікування третинного гіперпаратиреозу у пацієнта 45 років з атиповим розташуванням аденоми ПЩЖ, який перебуває на лікуванні програмним гемодіалізом. Раніше пацієнту виконана субтотальна паратиреоїдетомія, однак у післяопераційний період пацієнт продовжував скаржитись на біль в кістках та м’язову слабкість. У зв’язку з цим він звернувся до 1-го хірургічного відділення міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя. Пацієнту проведено сцинтіографію з технецієм і 2- метоксиізобутилнітрилу. За даними обстеження виявлено аденому ПЩЗ за грудиною справа. Пацієнту виконано відеоторакоскопічне видалення ПЩЗ. Дані літератури та представлений клінічний випадок свідчать, що найбільш ефективним методом топічної діагностики ПЩЗ є сцинтіографія з технецієм та 2-метоксиізобутилнітрилу. Це клінічне спостереження демонструє, що відеоторакоскопічна паратиреоїдектомія є найбільш безпечною та найменш травматичною операцією для хворих із третинним гіперпаратиреозом. Наведений клінічний випадок підтверджує необхідність повного обстеження пацієнтів із гіперпаратиреозом перед оперативним лікуванням, враховуючи можливу наявність множинного ураження ПЩЗ та їх атипового розташування.Посилання
Borysov AV, Mordyk AY, Borysova EV, Ermakova YP, Ylyna AN, Rozhynskaia LIa, Shestakova MV, Sazonova NY, Chernova TO. Paratyreoydnaia funktsyia y myneralnaia plotnost kostnoi tkany u patsyentov s khronycheskoi pochechnoi nedostatochnostiu, nakhodiashchykhsia na lechenyy prohrammnym hemodyalyzom. Osteoporoz y osteopatyy. 2004;1:6-10.
Dedov YY, Kuznetsov NS, Melnychenko HA. Praktycheskoe rukovodstvo. – M.: Lytterra, 2011:352.
Belokonev VY, Halstian NE, Pushkyn SIu, Kovaleva ZV, Selezneva EV. Osobennosty khyrurhycheskoho lechenyia bolnykh s pervychnym y tretychnym hyperparatyreozom. Novosty khyrurhyy. 2017;3(25):242-9.
Aslaev DS, Kalynyn AP, Kotova YV, Kazantseva YA, Hanzyra AN, Molchanova HS, Astakhov PV. Povtornye operatsyy pry pervychnom hyperparatyreoze. Praktycheskaia medytsyna. 2012;9(65):103-5.
Ehshatian LV, Artemova AM, Pasha PS, Rozhynskaia LIa, Kuznetsov NS, Kym YV. Otsenka vozmozhnostei dooperatsyonnoi stsyntyhrafyy y ultrazvukovoi dyahnostyky v vyzualyzatsyy okoloshchytovydnykh zhelez u patsyentov s vtorychnym hyperparatyreozom, poluchaiushchykh zamestytelnuiu pochechnuiu terapyiu prohrammnym hemodyalyzom. Nefrolohyia y dyalyz. № 2012;3(14):74-80.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.