Оцінка якості сну у жінок — внутрішньо переміщених осіб із загрозою переривання вагітності та прогестероновою недостатністю у ранньому терміні вагітності

Автор(и)

  • I. Yu. Romanenko Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-2-71

Ключові слова:

вагітність, внутрішньо переміщені особи, загроза переривання вагітності, порушення сну, Пітсбурзький індекс якості сну

Анотація

Вагітність — вкрай важливий та критичний етап у житті кожної жінки. В останні роки зросла кількість досліджень, присвячених вивченню психофізіологічного стану вагітних. За даними цих досліджень, від 11,5 до 85 % жінок скаржаться на порушення сну. Мета роботи — визначити характеристики якості сну у жінок із загрозою переривання ва­­гітності (ЗПВ) та прогестероновою недостатністю у  ранній термін вагітності, які проживають у Луганській області та мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для удосконалення лі­­кувально-профілактичних заходів та покращен­­ня профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи. Під час дослідження об­­стежено 65 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у закладах охорони здоров’я Луганської області. З них 23 жінки мали статус ВПО (I група), 42 особи — жінки без статуса ВПО (II група). Контрольну групу (III група) склали 30 вагітних із необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного терміну гестації. Для оцінки якості сну використовували Пітсбурзький індекс якості сну (Pittsburgh Sleep Quality Index — PSQI). Результати та обговорення. Порушення сну мали 47,83 % вагітних I групи та 33,33 % II групи. Сумарний показник якості сну у I групі становив 4,00 (3,00—6,00) бали, у II групі — 4,00 (4,00—5,00) бали, що достовірно нижче показника у III групі  — 3,00 (3,00—5,00) бали. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між сумарним показником якості сну (ПІКС) та віком у I групі (r = 0,305, р = 0,035). Поєднан­­ня пре- та інтрасомнічних порушень відзначено у 8,70 % обстежених жінок I групи та 2,38 % II групи. У 7 (30,44 %) вагітних I групи та 9 (21,43 %) II групи був знижений індекс ефективності сну. Висновки. У вагітних із ЗПВ та прогестероновою недостатністю у ранньому терміні гестації, які мають статус ВПО та проживають у Луганській області, порушення сну відзначено у 47,83 % жінок. У них показники суми балів за PSQI, суб’єктивної якості та латентності сну були достовірно вищими порівняно з контрольною групою. У кожної третьої вагітної був знижений індекс ефективності сну. Антенатальна оцінка показників якості сну у вагітних із симптомами ЗПВ, які мають статус ВПО, дозволить індивідуалізувати підхід до ведення цієї категорії пацієнток та за потреби своєчасно розробити коригувальні та реабілітаційні заходи, які сприятимуть успішному завершенню вагітності та позитивно впливатимуть на здоров’я матері та дитини.

Біографія автора

I. Yu. Romanenko, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Романенко Ірина Юріївна, к. мед. н., доцент, пров. наук. співр. відділу репродуктивної медицини та хірургії 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

Посилання

IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence (2015), http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.

LeMaster JW, Broadbridge CL, Lumley MA, Arnetz JE, Arfken C, Fetters MD,et al. Acculturation and post-migration psychological symptoms among Iraqi refugees: A path analysis. Am J Orthopsychiatry. 2018;88(1):38-47. doi: 10.1037/ort0000240.

Kathryn J Reid, Francesca L Facco, William A Grobman, Corette B Parker, Marcos Herbas, Shannon Hunter et al. Sleep During Pregnancy: The nuMoM2b Pregnancy and Sleep Duration and Continuity Study. Sleep. 2017 May 1; 40(5): zsx045. doi: 10.1093/sleep/zsx045.

Ladyman C, Signal TL. Sleep Health in Pregnancy: A Scoping Review. Sleep Med Clin. 2018 Sep;13(3):307-33. doi: 10.1016/j.jsmc.2018.04.004.

Facco FL, Kramer J, Ho KH, Zee PC, Grobman WA. Sleep disturbances in pregnancy. Obstet Gynecol. 2010; 115(1): 77–83. DOI: 10,1097 / AOG.0b013e3181c4f8ec.

Madaeva IM., Kolesnikova LI, Protopopova NV, et al. Features of the sleep pattern during pregnancy. Vestn Ross Akad Med Nauk. 2014;1-2:93-7.

Nodine PM, Matthews EE. Common sleep disorders: management strategies and pregnancy outcomes. J Midwifery Womens Health. 2013 Jul-Aug;58(4):368-77. doi: 10.1111/jmwh.12004.

Sharma SK, Nehra A, Sinha S, Soneja M, Sunesh K, Sreenivas V, Vedita D. Sleep disorders in pregnancy and their association with pregnancy outcomes: a prospective observational study. Sleep Breath. 2016 Mar; 20(1): 87-93. doi: 10.1007/s11325-015-1188-9.

Chang JJ, Pien GW, Duntley SP, Macones GA. Sleep deprivation during pregnancy and maternal and fetal outcomes: is there a relationship? Sleep Med Rev. 2010 Apr;14(2):107-14. doi: 10.1016/j.smrv.2009.05.001.

Hashmi AM, Bhatia SK, Bhatia SK. Insomnia during pregnancy: Diagnosis and Rational Interventions. Pak J Med Sci. 2016;32(4):1030-37. doi: 10.12669/pjms.324. 10421.

Kay-Stacey Margaret, Hrayr P. Attarian. Managing Sleep Disorders during Pregnancy. Gender and the Genome. 2017;1(1):34-45. https://doi.org/10.1089/gg.2016.0006.

Skouteris H, Wertheim EH, Germano C. Assessing sleep during pregnancy: a study across two time points examining the Pittsburgh Sleep Quality Index and associations with depressive symptoms. Women’s Health Iss. 2009;19:45-51.

Karen A.Fernández-Cruz, UlisesJiménez-Correa, Hernán A.Marín-AgudelocClaudio, Castro-López. Proposing the Clinical Inventory of Sleep Quality. Sleep Science. 2016 July–September; 9(3):216-20. DOI: 10.1016 / j.slsci.2016.10.002.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-08

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження