Серцеві наслідки тиреотоксикозу середньої тяжкості та їх зміни після хірургічного лікування токсичного зоба

Анотація

У літературі недостатньо вивчені питання впливу хірургічного лікування пацієнтів із токсичним зобом на тиреотоксичні структурно-функціональні зміни в серці, функціональний клас (ФК) хворих із серцевою недостатністю (СН) та їх толерантність до фізичних навантажень. Мета роботи — вивчити вплив хірургічного лікування хворих на токсичний зоб із тиреотоксикозом середньої тяжкості на структурно-функціональні змі­­ни в серці та тяжкість розладів серцевої діяльності, їх толерантність до фізичних навантажень. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 97 пацієнтів із токсичним зобом різного генезу. Предмет дослідження — структурно-функціональні зміни в серці (структурно-функціональні розлади міокарда та ритмічності серцевої діяльності), зміни ФК хворих, їх загального стану і толерантності до фізичних навантажень після проведеного хірургічного лікування. Для цього здійснили по­­рівняльний аналіз даних пацієнтів, отриманих за результатами обстеження через рік після тиреоїдектомії та після досягнення медикаментозного еути­­реозу у процесі передопераційної підготовки. Проведено гормональне дослідження (ТТГ, Т4 вільний, АтТПО, NT-pro-МНУП), добове холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіоскопію, тест шестихвилинної ходьби. Для статистичної обробки даних використовували параметричні та непараметричні методи. Досто­­вірність різниці між вибірками оцінювали за U-кри­­терієм Манна—Уітні. Результати та обговорення. Згідно з отриманими даними, встановлено: покращення фізичної ак­­тивності — у 67 хворих (69,1 %), зміни ФК пацієнтів із СН (зменшення ступеня тяжкості), відсутність розладів серцевого ритму, відновлення систолічної та діастолічної функцій серця. У 28 (28,8 %) обстежених пацієнтів відзначено покращення загального стану, незначне підвищення толерантності до фізичних навантажень, ФК хворих не змінився. При цьому встановлено зменшення ступеня тяжкості розладів серцевої діяльності. У 2 (2,1 %) пацієнтів тяжкість розладів серцевої діяльності, структурно–функціональні зміни у серці і ФК СН, а також загальний стан залишились без змін. Висновки. 1. Хірургічне лікування хворих на тиреотоксикоз середньої тяжкості дозволяє у 2/3 випадків відновити фізичну активність і нормалізувати серцеву діяльність. 2. Причиною неповноцінної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування вважаємо незворотні структурні зміни в міокарді, які розвинулись внаслідок необґрунтованого довготривалого і недостатньо ефективного медикаментозного лікування токсичного зоба і тиреотоксикозу. 3. Зі збільшенням тривалості медикаментозного лікування пацієнтів із тиреотоксикозом середньої тяжкості віддалені результати хірургічного лікування погіршуються.