Вивчення кореляційного зв’язку між розміром аденоми прищитоподібних залоз та рівнем паратгормону, кальцію, фосфору та вітаміну D сироватки крові у хворих із первинним гіперпаратиреозом

M. O. Urina; V. O. Palamarchuk; V. V. Kuts

doi:10.30978/CEES-2019-2-30

Автор(и)

M. O. Urina Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5357-6693
V. O. Palamarchuk Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9554-4817
V. V. Kuts ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4434-7298

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-2-30

Ключові слова:

прищитоподібна залоза, аденома, первинний гіперпаратиреоз, паратгормон, кальцій загальний та іонізований сироватки крові

Анотація

Вступ. Первинний гіперпаратиреоз — ендокринне захворювання, яке за поширеністю серед ендокринної патології посідає третє місце після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози. Аномальні лабораторні результати спонукають до поглибленого вивчення анамнезу та клінічної картини, а також діагностичних процедур з пошуку прищитоподібної залози зі зміненою функціональною активністю. На першому етапі застосовують ультразвукове дослідження (УЗД) та сцинтіографію з 99mTc-MIBI (у багатьох випадках — їх поєднання). У разі позитивних результатів лабораторних тестів, хибно-негативних результатів сцинтіографії, сумнівних даних УЗД (наявність багатовузлового зобу) переходять до другого етапу — застосовують комп’ютерну томографію. Хірургічне втручання з метою усунення гормонально активної прищитоподібної залози є золотим стандартом лікування пацієнтів із цією патологією. Мета роботи — встановити взаємозв’язок між розмірами гормонально активних утворень прищитоподібних залоз та передопераційним рівнем паратгормону, кальцію, фосфору, вітаміну D у сироватці крові за допомогою аналізу прикладів із клінічної практики УНПЦЕХ,ТЕОіТ за період від 1 січня 2017 р. до 25 грудня 2018 р. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь хворі з поодинокою аденомою ПЩЗ. Групу спостереження склали 188 хворих (13 чоловіків та 175 жінок) віком від 17 до 82 років; середній вік становив (55,5 ± 1,0) року. Інформацію отримано з медичної документації: дата операції, стать, вік, передопераційний рівень загального (норма 2,20—2,55 ммоль/л) та іонізованого (норма 1,16—1,32 ммоль/л) кальцію, фосфору (норма 0,81—1,45 ммоль/л), вітаміну D (норма 30—50 нг/мл) у сироватці крові, передопераційний рівень ПТГ (норма 1—55 пг/мл) і найбільший розмір зміненої ПЩЗ згідно з гістопатологічним звітом. Результати та обговорення. Виявлено статистично значущі кореляційні зв´язки між розміром аденоми і такими лабораторними показниками: паратгормон — середній позитивний зв’язок (0,372/ p < 0,001), кальцій загальний та іонізований — слабкий позитивний зв’язок (0,210/p = 0,004 та 0,222/ p = 0,002), фосфор — слабкий негативний зв’язок (–0,193/p = 0,008). Кореляційного зв’язку між розміром аденоми та рівнем вітаміну D не виявлено. Висновки. Отже, на підставі результатів дослідження можна зробити висновок про те, що передопераційний рівень паратгормону, кальцію загального та іонізованого, фосфору та вітаміну D достовірно не можна використовувати для прогнозування розмірів патологічно зміненої прищитоподібної залози у пацієнтів із первинним гіперпаратиреозом.

Біографії авторів

M. O. Urina, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

Уріна Марина Олександрівна, зав. відділення променевої діагностики. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

V. O. Palamarchuk, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, Київ

Паламарчук Володимир Олександрович, д. мед. н., зав. відділу ендокринної хірургії. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13-А

V. V. Kuts, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України», Київ

Куц Володимир Васильович, ст. наук. співр. відділу інформаційно-комп’ютерних технологій.

Посилання

Cherenko SM. Pervychnyi hyperparatyreoz: osnovы patoheneza, dyahnostyky y khyrurhycheskoho lechenyia: monohrafyia. Kyev. (Rus). 2011:148. DOI: 10.24026/1818-1384.4(64).2018.150029.

Khyrurhycheskaia эndokrynolohyia: rukovodstvo. Pod red. AP Kalynyna, NA Maistrenko, PS Vetsheva. SPb.: Pyter. (Rus). 2004:960. DOI: 10.24026/1818-1384.1(46).2014. 75306.

Romanchyshen AF. Khyrurhyia shchytovydnoi y okoloshchytovydnыkh zhelez. – SPb.: YPK «Vesty». (Rus). 2009:647.DOI: 10.17 650/2222-1468-2016-6-1-46-53.

Pankyv VY. Hyperparatyreoz: dyahnostyka, klynycheskye pryznaky y symptomы, sovremennыe podkhodы k lechenyiu. Mizhnar Endokrynol zhurn. (Rus). 2013;1(49):87-98. DOI 10.11603/2414-4533.2017.3.8020.5.

John S Kukora, MD, FACS, FACE , Martha A Zeiger, MD, FACS; The American Association of Clinical Endocrinologists and the American Association of Endocrine Surgeons position statement on the diagnosis and management of primary hyperparathyroidism. AACE/AAES Task Force on Primary Hyperparathyroidism, Endocr Pract. 2005 Jan-Feb; 11(1):49-54. DOI: 10.4158/EP.11.1.49.

Streeten EA, Weinstein LS, Norton JA, Mulvihill JJ, White BJ, Friedman E, Jaffe G, Brandi ML, Stewart K, Zimering MB. Studies in a kindred with parathyroid carcinoma. J Clin Endocrinol Metab. 1992 Aug; 5(2):362-6. DOI: 10.1016/j.joms.2014.09.008.

Demıralay E, Altaca G, Demırhan B. Morphological evaluation of parathyroid adenomas and immunohistochemical analysis of PCNA and ki-67 proliferation markers. Turk Patoloji Derg. 2011;27:215-20. DOI: 10.5146/tjpath.2011.01078.

Christiansen P, Mosekilde L et al. Plasma 25-hydroxyvitamin D and not 1,25-dihydroxyvitamin D is associated with parathyroid adenoma secretion in primary hyperparathyroidism: A cross-sectional study. Eur J Endocrinol. 2006;155:237-44. DOI: 10.1530/EJE-08-0440.

Wheeler MH. Primary hyperparathyroidism: A surgical perspective. Ann R Coll Surg Engl 1998;80:305-12. DOI: 10.1016/j.clon.2010.04.007.

Untch BR, Adam MA, Scheri RP et al. Surgeon-performed ultrasound is superior to 99Tc-sestamibi scanning to localize arathyroid adenomas in patients with primary hyperparathyroidism: results in 516 patients over 10 years. J Am Coll Surg. 2011;212(4):522-9; discussion 529-531. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2014.06.020.

Farmer PE, Kim JY. Surgery and global health: A view from beyond the OR. World J Surg. 2008;32:533-6. DOI: 10.1007/s00268-008-9525-9.

Velázquez-Fernández D, Laurell C, Saqui-Salces M, Pantoja JP, Candanedo-Gonzalez F, Reza-Albarrán A et al. Differential RNA expression profile by cDNA microarray in sporadic primary hyperparathyroidism (pHPT): Primary parathyroid hyperplasia versus adenoma. World J Surg. 2006;30:705-13. DOI: 10.1007/s00268-005-0708-3.

Amin AL, Wang TS, Wade TJ, Yen TW. Normal PTH levels in primary hyperparathyroidism: Still the same disease? Ann Surg Oncol. 2011;18:3437-42. DOI: 10.1245/s10434-011-1744-x.

Moretz WH 3rd, Watts TL, Virgin FW Jr, Chin E, Gourin CG, Terris DJ et al. Correlation of intraoperative parathyroid hormone levels with Parathyroidglandsize. Laryngoscope. 2007;117:1957-60. DOI: 10.1097/MLG.0b013e31813 c14fc.

Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. Statystycheskye metodы v medyko-byolohycheskykh yssledovanyiakh s yspolzovanyem Excel. – K.: Moryon. (Rus). 2001:408.

Haidyshev YP. Modelyrovanye stokhastycheskykh y determynyrovannыkh system: Rukovodstvo polzovatelia prohrammы AtteStat. – Kurhan: By. (Rus). 2013:496.

Urina MO, Tovkai OA. Rol 4D KT u diahnostytsi ektopichnoho roztashuvannia adenom pryshchytopodibnykh zaloz u vypadku pervynnoho hiperparatyreozu. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. (Ukr). 2018;4(64).DOI: 10.24026/1818-1384.4(64).2018.150230.