Особливості перебігу вагітності і стан фетоплацентарного комплексу в жінок із патологією щитоподібної залози

Анотація

Вагітність при патології щитоподібної залози (ЩЗ) створює особливу проблему, яку мають спільно розв’язувати акушер-гінеколог та ендокринолог. Крім того, ендокринопатії досить часто поєднуються із соматичною патологією, що створює додаткові труднощі в тактиці спостереження за вагітними та розродження. В організмі вагітної при патології ЩЗ відбувається перебудова, яка відрізняється від змін за умов фізіологічної вагітності. Мета роботи — встановити особливості функціонування фетоплацентарного комплексу в пацієнток із патологією щитоподібної залози. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 85 жінок у терміні від 6 до 40 тижнів вагітності. До першої групи увійшли 23 пацієнтки з дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ), до другої — 20 вагітних із дифузним токсичним зобом (ДТЗ), до третьої — із гіпотиреозом (n = 22). Контрольна група складалася з 20 вагітних без будь-якої ендокринної патології. Результати та обговорення. При визначенні гормонів ЩЗ у жінок із ДТЗ відзначалося зниження рівнів ТТГ при вищому рівні вТ4, однак у другому і третьому триместрах ці показники не відрізнялися від нормальних на тлі проведеного лікування. При­таманні жінкам із патологією ЩЗ порушення гомеостазу навіть за умов компенсованого її перебігу призводять до розвитку ускладнень вагітності і пологів, серед яких найчастішими є загроза переривання (77,2 %) і гестоз (63,6 %). Найбільш виражені ускладнення спостерігалися в групі жінок із гіпотиреозом і ДТЗ. Висновки. Клініко-лабораторні ознаки фетоплацентарної недостатності, за критеріями сучасних ультразвукових і функціональних методів досліджен­ня, встановлені у 86,4 % вагітних із гіпотиреозом, 55 % — із ДТЗ, 39,1 % — із ДНЗ. Декомпенсована форма плацентарної недостатності переважно ви­­являлася в жінок із гіпотиреозом і досягала 31,8 % випадків.