Гемодинаміка у пацієнтів із тиреотоксикозом: інгаляційна VS тотальна внутрішньовенна анестезія

Анотація

Мета роботи — порівняння показників гемодинаміки у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу під час операції тиреоїдектомії при застосуванні інгаляційної (ІА) або тотальної інтравенозної анестезії (ТІВА). Матеріали та методи. У дослідження включено 88 пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу, яким була виконана тиреоїдектомія. У залежності від виду базової анестезії пацієнти були поділені на 2 групи: група «збалансована аналгезія-севофлуран» (ЗА-С) — 44 па­­цієнти, група «збалансована аналгезія-пропофол» (ЗА-П) — 44 пацієнти. Групи були ідентичними за антропометричними показниками, оцінкою фі­­зичного статусу за шкалою Американської асоціації анестезіологів, тривалістю анестезії та оперативного втручання. Періопераційний період був розподілений на етапи: 1-й ЕТАП — первинний огляд анестезіолога; 2-й ЕТАП — надходження пацієнта до операційної (пацієнт на операційному столі, підключений до монітора); 3-й ЕТАП — одразу після ввідної анестезії та інтубації трахеї; 4-й ЕТАП — початок операції; 5-й ЕТАП — безпосереднє видалення щитоподібної залози; 6-й ЕТАП — після ушивання ран (кінець операції); 7-й ЕТАП — через 24 год після операції. На кожному етапі проводилась оцінка вимірювання неінвазивного артеріального тиску (НІАТ), сис­толічного артеріального тиску (АТс), діастолічного (АТд), середнього АТ (СрАТ), пульсового тиску (ПТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС). Показники центральної гемодинаміки (хвилинний об'єм крово­обігу (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО)) вивчали за допомогою метода esCCO™ (розрахунковий безперервний серцевий викид). Результати та обговорення. Показники АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЧСС на 1-му етапі не мали статистично достовірної різниці між підгрупами. У досліджених групах відзначено, що на 2-му етапі при поданні пацієнта до операційної достовірно (р < 0,001) підвищується СрАТ на 7,31 ± 0,01 %, 8,22 ± 0,02 % відповідно в групах ЗА-С і ЗА-П у порівнянні з 1-м етапом. Після ввідної анестезії на 3-му етапі відзначені достовірно (р < 0,001) за критерієм Уїлкоксона найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд у всіх дослідних групах. При цьому в групах ЗА-С та ЗА-П відмічена достовірна різниця (р < 0,01) за критерієм Уїлкоксона між абсолютними даними СрАТ, ПТ, АТс, АТд і відсотками коливання цих показників. СрАТ на 3-му етапі склав 77,57 ± 1,14 мм рт. ст. упідгрупі ЗА-С і 69,12 ± 1,16 мм рт. ст. у підгрупі ЗА-П. Зниження склало 24,32 ± 0,81 % для підгрупи ЗА-С та 33,91 ± 0,93 % у підгрупі ЗА-П (р < 0,01). Але за абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ в дослідних групах не відзначено абсолютної та відносної гіпотензії. При аналізі параметрів центральної гемодинаміки в дослідних групах відзначено, що первинні показники ХОК та СІ за даними методу esCCO дозволяють отримувати дані, наближені до даних Доп­плерЕхоКГ з рівнем кореляції за Спірменом rs = 0,83 для обох груп, ЗА-С і ЗА-П (p < 0,05). На 3-му етапі відзначено достовірне пригнічення ХОК в обох групах, у групі ЗА-С більшою мірою в порівнянні із групою ЗА-П, різниця достовірна, р = 0,0237. На 4-му етапі в групі ЗА-С відзначено статистично достовірне (p < 0,01) зростання ХОК на 6,54 ± 0,13 % у порівнянні з 3-м етапом, тоді як на етапі в групі ЗА-П відзначено подальше зниження ХОК до 5,14 ± 0,14 л/хв (недостовірно з 3-м етапом, р = 0,606). На наступних 5—7 етапах відзначена стабілізація показників ХОК, СІ в обох групах, але зберігається достовірна різниця з 1-м та 2-м етапами. На 7-му етапі була відсутня статистична різниця між показниками СрАТ, ЧСС, АТс, АТд між групами. Висновки. Встановлено, що ІА і ТІВА негативно впливають на показники гемодинаміки. Найбільше зниження показників гемодинаміки відзначено на 3-му етапі (індукції анестезії), у групі ТІВА достовірно більше, ніж при ТІВА пропофолом. Відзначена статистично значуща різниця між групами ІА та ТІВА на цьому етапі між показниками АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЗПСО, ХОК. На наступних 4—6-му етапах відзначена стабілізація параметрів гемодинаміки. Не відзначено відстроченого негативного впливу загальної анестезії як севофлураном, так і пропофолом на 6—7-му етапах. Встановлений сильний кореляційний зв'язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, отриманими за допомогою ДопплерЕхоКГ та методом esCCO, rs = 0,83 для обох груп ЗА-С і ЗА-П.