Консервативні методи лікування метастазів у лімфатичні вузли шиї високодиференційованого раку щитоподібної залози шляхом етанолової склеротерапії. Перші результати

Анотація

Мета роботи — оцінити безпечність та ефективність черезшкірної етанолової склеротерапії одиничних метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози в разі пролонгації злоякісного процесу. Матеріали та методи. Проаналізовано резу­ль­тати лікування хворих, яким проведено комбі­­нова­не лікування високодиференційованого раку щи­­топодібної залози (екстрафасціальна тиреоїдектомія, центральна, латеральна дисекція шиї, лімфаденектомія на стороні ураження, з подальшим проведенням радіойодтерапії у дозі від 100 до 150 mCi), у яких була відзначена пролонгація злоякісного процесу з метастатичним процесом у поодиноких лімфовузлах шиї (n = 16), з них — 4 чоловіки, 13 жінок, яким була виконана перкутанна етанолова склеротерапія. Середній вік хворих — 43 роки (min — 17 років; max — 66 років). З початку 2012 року вказаним хворим проведено черезшкірну етанолову деструкцію одиничних метастатичних лімфовузлів шиї. В окремі групи виділені хворі з йод-нечут­ливими пухлинами (низький ТГ, низький АтТГ) та хворі з пухлинами, схильними до низької диференціації (низький ТГ, високий АтТГ). Зважаючи на низьку вибірку, статистичний розрахунок поки не проводився. Ефек­тив­ність методу лікування оцінювалася за динамікою рівня тиреоглобуліну, антитіл до тиреогло­­буліну крові в еутиреозі перед маніпуляцією та через 3, 6 та 12 міс, ультразвукових характеристик ме­­тастатичних лімфатичних вузлів (наявність кровотоку, ехогенність, геометричні роз­­міри та конфігурація), відсутністю ускладнень. Засто­су­­вання такого лікування можливе тільки після ультразвукової та цитологічної верифікації метастатичного ураження лімфатичних вузлів. Про­­цедура ЧЕІ завжди виконувалась одним лі­­карем-радіо­­логом. Жоден па­­цієнт не потребував попередніх анестезіо­­логічних заходів. Ета­нолова склеротерапія ви­­конувалася тіль­­ки в амбулаторних умовах. Ефектив­ність методу лікування оцінювалася за динамікою рівня тиреоглобуліну сироватки крові, антитіл до тиреоглобуліну крові в еутиреозі перед маніпуляцією та через 3, 6 міс та 12 міс, ультразвукових характеристик метастатичних лімфатичних вузлів (наявність кровотоку, ехогенність, гео­­метричні розміри та кон­фігурація), відсутністю ускладнень. Результати та обговорення. На основі проспективного аналізу результатів лікування методика че­­резшкірної етанолової абляції метаста­­тичних лімфовузлів шиї у 13 хворих дала позитив­­ний клініко-лабораторний ефект (зниження рівня тиреоглобуліну в середньому на 34,8 % — з 2,146 ± 5,47 до 0,748 ± 1,75 нг/мл (р < 0,05); антитіл до тиреоглобуліну на 16,4 % — з 11,59 ± 5,32 до 9,69 ± 1,19 IU/мл через 3 міс) та стійку ремісію захворювання, що також підтверджено результатами УЗД шиї (відсутність кровото­­ку, зменшення розмірів вражених лімфатичних вузлів у 6 хворих у середньому на 37,5 %, з 7,0 ± 4 мм до 4,375 ± 2 мм у найбільшому розмірі та за відсутності метастатичного ураження в 7 обстежених хворих). У 2 хворих відзначався ріст метастатичного лім­фовузла з наявним кровотоком, із підвищенням рівня тиреоглобуліну в середньому на 52,7 % з 0,18 нг/мл до 0,38, антитіл до тиреоглобуліну крові на 19,4 %, з 10,00 до 12,39 ± 1,81. У 1 хворого розміри лімфовузла не змінилися, кровоток збере­жений, лабораторні по­­казники — без динаміки. Вказаним 3 хво­­рим виконана повторна склеротерапія. Отри­­мані результати свідчать про високу ефективність описаного методу лікування метастатичної хвороби (позитивний ефект у 77,8 % пролікованих хворих). Висновки. За наявності пролонгації злоякісного процесу етанолова деструкція метастатичних лімфовузлів дозволяє відмовитись від повторного оперативного втручання, що має низький ризик ускладнень та високу економічну доцільність.