Мультидисциплінарний підхід в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз
DOI:
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150225Анотація
Мета: поліпшити результати хірургічного лікування пухлин надниркових залоз шляхом впровадження мультидисциплінарного підходу.
Матеріали та методи. За період 2015-2018 pp. у відділі хірургії поєднаної патології і захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. А.А. Шалімова був розроблений та застосований у 30 пацієнтів мультидисциплінарний підхід в лікуванні пухлин надниркових залоз. Він полягав у послідовному виконанні рентген-ендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) вен і артерій надниркової залози та адреналектомії через 24 год. Метою РЕВСЕО було зменшення ризику розвитку синдрому «некерованої гемодинаміки» (СНГ) та кровотечі під час операції.
Результати. Тривалість процедури знаходилась в інтервалі 20-30 хв. РЕВСЕО вен надниркової залози виконана в 32 випадках. В 20 випадках виконана РЕВСЕО артерій надниркової залози.
У пацієнтів із феохромоцитомою надниркової залози середній рівень метанефрину в сечі до РЕВСЕО центральної вени надниркової залози (ЦВН) та через 24 години після оклюзії становив 1023,3±1161,7 мкг/добу та 290,9±71,8 мкг/добу відповідно (р=0,005).
У 27 пацієнтів нами виконана лапароскопічна адреналектомія (ЛА), в одному випадку виконана конверсія на відкриту операцію через виразний злуковий процес в черевній порожнині. Відкрита адреналектомія виконана у трьох пацієнтів. Такі ранні післяопераційні ускладнення як кровотеча, СНГ, інфікування ран ми не спостерігали. Середній обсяг інтра- і післяопераційної крововтрати при ЛА становив 47,78±15,7 мл, час операції – від 60 до 150 хв. Летальних випадків не було.
Обговорення. Інтраопераційно, при мобілізації пухлин надниркових залоз в 10,3% випадків виникає СНГ [1]. Медикаментозна передопераційна підготовка, що включає призначення α-, β-блокаторів та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, не дозволяє уникнути гормон-асоційованих порушень гемодинаміки під час операції [2]. Частота ускладнень в ранньому післяопераційному періоді, внаслідок катехоламінового викиду становить 8-10,7% [3], а периопераційна летальність – 2,4-3% [4]. Рання перев’язка ЦВН є ключовим моментом для зниження ризику надмірної секреції гормонів надниркової залози, але її виділення без попередньої мобілізації пухлини неможливе. В нашій серії вивчення рівня метанефрину продемонструвало достовірне його зменшення у пацієнтів після РЕВСЕО судин надниркової залози. Аналіз клінічного перебігу та показників гемодинаміки в інтраопераційному періоді показав зменшення ризику розвитку СНГ після попереднього застосування РЕВСЕО.
Висновок. Застосування двоетапної тактики лікування дозволяє виконувати адреналектомію з мінімальною крововтратою та ризиком пошкодження центральної вени надниркової залози, а також запобігає розвитку СНГ
Посилання
Bruynzeel H, Feelders RA, Groenland TH, et al. Risk Factors for Hemodynamic Instability during Surgery for Pheochromocytoma. J Clin Endocrinol Metab. 2010 Feb;95(2):678-85.
Gaujoux S, Bonnet S, Lentschener C, et al. Preoperative risk factors of hemodynamic instability during laparoscopic adrenalectomy for pheochromocytoma. Surg Endosc. 2016 Jul;30(7):2984-93. DOI 10.1007/s00464-015-4587-x.
Kiernan CM, Du L, Chen X. Predictors of Hemodynamic Instability During Surgery for Pheochromocytoma. Ann Surg Oncol. 2014 Nov;21(12):3865-71.
Lenders JW, Eisenhofer G, Mannelli M, Pacak K. Phaeochromocytoma. Lancet. 2005 Aug 20-26;366(9486):665-75.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.