DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150224

Анестезіологічне забезпечення під час оперативного втручання при первинному гіперпаратиреозі

В. Л. Руденко, М. В. Кунатовський, С. О. Тарасенко

Анотація


Вступ. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) – це ендокринне захворювання, яке виникає на тлі пухлинних або гіперпластичних змін однієї чи декількох прищитоподібних залоз і призводить до нерегульованої гіперсекреції паратгормону, гіперкальціємії та ряду патологічних змін у органахмішенях, у першу чергу в кістках та нирках. Патофізіологічною основою розвитку захворювання є порушення кальцієво-фосфорного гомеостазу організму людини.


Мета: проаналізувати особливості проведення, перебіг анестезії при анестезіологічному забезпеченні з інтубацією трахеї або застосуванням ларингеальної маски при видаленні поодинокої аденоми ПЩЗ при ПГПТ в умовах спеціалізованого ендокринологічного центру.


Матеріали та методи. 39 пацієнтів було включено в дослідження. Оперативні втручання виконували на тлі загальної анестезії з ШВЛ у вигляді низько/мінімально потокової інгаляційної анестезії (ІНПА/ІМПА) севофлураном з інтубацією трахеї або тотальною внутрішньовенною анестезією (ТВВА) пропофолом з використанням ларингеальної маски для протекції дихальних шляхів.


Всім пацієнтам до виконання хірургічного втручання проводилася pre-emptive аналгезія (внутрішньовенне введення декскетопрофену 50 мг, парацетамолу 1000 мг, ондансетрону 8 мг, дексаметазону 4 мг), а також білатеральна блокада поверхневого шийного сплетіння (ББПШС) 0,5% розчином бупівакаїну від 50 до 100 мг (в залежності від маси тіла пацієнта) з додаванням 4 мг дексаметазону в якості ад’юванта.


Залежно від способу ведення анестезії пацієнти були розділені на дві групи. Пацієнтам І групи «севофлуран – інтубація трахеї» (С-ІТ), n=25 (64,1%), проводилася поєднана загальна анестезія, інтубація трахеї з введенням міорелаксантів та підтримкою у вигляді низько/мінімально потокової анестезії севофлураном FGF 700–500 мл/хв (ІНПА) при FiO2 0,7–0,8%. Концентрація севофлурану на випарнику була 3,0±0,5 об% в залежності від віку пацієнта і параметрів ЕТАС. Аналгетичний компонент забезпечувався введенням фентанілу 0,005% по 50–100 мкг кожні 15–30 хвилин. Пацієнтам ІІ групи «пропофол–ларингеальна маска» (П-ЛМ), n=14 (35,9%), проводилась поєднана анестезія з використанням ларингеальної маски, без введення міорелаксантів. Підтримка анестезії проводиться за допомогою безперервної інфузії 1% розчину пропофолу зі швидкістю 10–6 мл/кг/год за схемою «stepdown regime», аналгетичний компонент забезпечувався введенням фентанілу. Статистична обробка даних проводилась із застосуванням пакета прикладних програм Statistica 10.0 (StatSoft).


Результати та обговорення. За віковими та антропометричними показниками групи були однорідні – не відмічено достовірної різниці за критерієм Уілкоксона, p >0,05. Вік хворих становив (M±σ) 55,9±14,8 та 55,6±14,6 року, ІМТ (M±σ) 28,5±7,1 та 28,6±7,6 кг/м2 відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ.


Тривалість операції становила 38,2±14,4 та 33,62±12,6 хв відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (p >0,05), тривалість анестезії становила 60,8±18,5 та 48,1±16,5 хв відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (різниця достовірна за критеріями Уілкоксона та Хі-квадрат Пірсона). Час від закінчення операції до відкриття очей становив 15,4±3,6 хв в групі С-ІТ, в групі П-ЛМ 11,2±2,6 хв (статистична різниця достовірна, p=0,028). Десатурація (SpO2
нижче 92%) внаслідок залишкової седації та впливу міорелаксантів спостерігалась протягом перших 30 хвилин післяопераційного періоду в 12 (48%) хворих групи С-ІТ у порівняні з 2 випадками (14,3%) в групі П-ЛМ (різниця достовірна за критерієм Хі-квадрат Пірсона). Доза фентанілу становила 256,5±86,9 та 228,6±46,1 мкг відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (р>0,05).


Висновки. Використання ларингеальної маски без застосування міорелаксантів на тлі поєднаної загальної анестезії пропофолом з ББПШС має статистично значущі переваги перед поєднаною анестезією севофлураном з ББПШС та інтубацією трахеї з огляду на меншу тривалість анестезії, час до відкриття очей після операції, меншу частоту десатурації.


Планується подальше вивчення аспектів проведення анестезіологічного менеджменту при видаленні аденом ПЩЗ.


Ключові слова


гіперпаратиреоз; загальна анестезія; білатеральна блокада поверхневого шийного сплетіння

Повний текст:

PDF

Посилання


Cherenko SM. Pervichnyy giperparatireoz: osnovy patogeneza, diagnostiki i lecheniya [Primary hyperparathyroidism: the basis of pathogenesis, diagnosis and surgical treatment]. Kyiv; 2011. 148 p. [Russian]. ISBN: 978-966-2530-08-7.

Palamarchuk V, Voitenko V, Urina M. [Сlinical case of asymptomatic primary hyperparathyroidism]. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2018; (2):58-60. [Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(62).2018.135515

Warschkow R, Tarantino I, Jensen K, Beutner U, Clerici T, Schmied BM, Steffen T. Bilateral superficial cervical plexus block in combination with general anesthesia has a low efficacy in thyroid surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. Thyroid. 2012; 22(1):44-52. https://doi.org/10.1089/thy.2011.0260.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter