Інфаркт міокарду та інсульт у хворих на цукровий діабет 2 типу: епідеміологічні та соціально-економічні аспекти

Анотація

Мета: Вивчити епідеміологічні та соціальноекономічні особливості інфаркту міокарду (ІМ) та інсульту у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.

Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 3 групи: до першої групи увійшли всі хворі на ЦД, які взяли участь у дослідженні (n=1999), до другої групи – хворі на ЦД з першої групи з ІМ (n=201), до третьої групи – хворі на ЦД з першої групи з інсультом (n=155). Кожна група також була розподілена з урахуванням статі хворого. Особливості перебігу ІМ та інсульту у хворих на ЦД (вік, стать, соціальний статус, місце проживання, тривалість захворювання, рівень глікованого гемоглобіну, частота ускладнень та супутньої патології, наявність ожиріння, схеми лікування) і взаємозв’язок між ними вивчалися з використанням порівняльного аналізу отриманих даних.

Результати. У першій групі частка хворих обох статей практично не відрізняється, у другій групі більшість становлять чоловіки (55,7%), у третій групі – жінки (58,1%). Аналогічна ситуація спостерігається також при дослідженні частоти ІМ та інсульту у хворих на ЦД в залежності від статі пацієнта: серед хворих на ЦД з ІМ переважають чоловіки (10,9 проти 9,1% у жінок), з інсультом – жінки (9,2 проти 6,4%).

Середній вік пацієнтів першої групи на час дослідження становив 59,4 року проти 64,7 року в другій групі та 62,4 року в третій групі хворих. Не зареєстровано жодного пацієнта віком до 40 років у другій та третій групах, а мінімальний вік у першій групі більш ніж удвічі нижчий за аналогічний показник у другій та третій групах (20 років проти 43–48 років).

Частка пацієнтів з соціально незахищених верств населення у першій групі становить 71,4%, у другій та третій групах цей показник перевищує 80% (81,1 та 82,6% відповідно), найвище у жінок по всіх трьох групах (81,2; 86,5 та 87,8% відповідно). Більшість хворих по всіх трьох групах проживає у містах-мегаполісах (60,8%), а також у депресивних у соціально-економічному плані регіонах (21,8%) та на підконтрольній території окупованих регіонів (4,9%). Повторний ІМ було зареєстровано у 3% хворих на ЦД, особливо у жінок (3,4% проти 2,7% у чоловіків). Більш ніж утричі частіше за повторний ІМ траплявся повторний інсульт (9,7%), удвічі частіше у жінок (12,2% проти 6,2% у чоловіків). Частка хворих на ІМ серед хворих на інсульт удвічі вища за аналогічний показник серед усіх хворих на ЦД (20,7 та 10,1% відповідно), насамперед за рахунок чоловіків (33,9 проти 10,9% серед усіх пацієнтів), частота ІМ у жінок третьої групи незначно більше за такий показник по першій групі – 11,1 та 9,1% відповідно. Частка хворих на інсульт серед пацієнтів з ЦД та ІМ удвічі більше за аналогічний показник серед усіх хворих на ЦД (15,5 проти 7,8% відповідно), утричі частіше у чоловіків (17,9 проти 6,4% відповідно), незначно більше у жінок (12,5 та 9,2% відповідно). Середній рівень глікованого гемоглобіну по всіх трьох групах фактично на одному рівні (у першій групі – 9,0, другій групі – 9,1, третій групі – 8,9) та відповідає декомпенсації ЦД, найбільше у жінок по трьох групах (9,2; 9,3 та 9,1 відповідно).

Висновки. Встановлено суттєві відмінності між частотою ЦД і частотою ІМ та інсульту у цих хворих залежно від статі пацієнта. Середній вік хворих на ЦД з ІМ та інсультом та середня тривалість захворювання на ЦД вищі порівняно з загальною популяцією хворих на ЦД. Переважну більшість становлять соціально-незахищені верстви населення. Повторні захворювання на ІМ та інсульт у хворих на ЦД частіше у жінок. Частота перехресних захворювань (ІМ у хворих на ЦД та інсульт, інсульт у хворих на ЦД та ІМ) удвічі перевищує показники частоти ІМ та інсульту серед хворих на ЦД, втричі частіше у чоловіків.