Застосування холекальциферолу в комплексній терапії для корекції гіперглікемії у хворих на цукровий діабет 2 типу

Анотація

Мета: визначення зв’язку рівня вітаміну Д з глікемічним статусом у хворих з цукровим діабетом 2 типу, ускладненим синдромом діабетичної стопи.

Матеріали і методи. В дослідженні прийняли участь 165 осіб, що не вживали додатково препарати вітаміну Д. 72 пацієнти дослідної групи хворіли на цукровий діабет 2 типу, 32 з них мали трофічні та гнійно-некротичні ускладнення синдрому діабетичної стопи (2 група), а інші 40 без ускладнень СДС (1 група). Контрольну групу склали 63 пацієнта. Середній вік пацієнтів становив 56,7±5,4 року. Хворим визначалися загальний рівень глюкози плазми крові, глікозильований гемоглобін (HbA1C) та рівень 25 гідроксивітаміну Д (25(OH)D3) за загальноприйнятими біохімічними методиками. Всі пацієнти отримували лікування згідно стандартів, а в дослідній групі було додатково застосовано холекальциферол в дозі 4000 ОД щоденно протягом 60 днів з подальшою щоденною дозою 2000 ОД. Період спостереження склав 120 днів.

Результати і обговорення. Біохімічні аналізи виконувались при госпіталізації пацієнтів та на 120 добу після проведеного лікування. В ході дослідження було встановлено, що у пацієнтів контрольної групи не було ознак гіперглікемії натще, а рівень глюкози в плазмі крові натще при госпіталізації становив 4,61±0,42 ммоль/л, на відміну від дослідних груп, в яких рівень глюкози натще був 8,29±0,82 ммоль/л та 11,5±1,55 ммоль/л у першій та другій групах відповідно. Після корекції терапії глікемія була в межах 6,13±0,34 ммоль/л та 8,52±0,47 ммоль/л. Рівень HbA1C в контрольній групі протягом дослідного періоду був 4,67±0,39% , в дослідній – 7,95±0,75% при госпіталізації та 6,31±0,57% після лікування. Рівень 25 гідроксивітаміну Д в контрольній групі був 33±3,33 нг/мл протягом всього періоду спостереження, в дослідній – 16,94±3,87 нг/мл при госпіталізації та 31±0,9 нг/мл в кінці лікування. Встановлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнями глікозильованого гемоглобіну та вітаміну Д (r=-0,3336, p=0,046), що може свідчити про вплив вітаміну Д на регуляцію глікемії при цукровому діабеті 2 типу. У хворих з невеликим стажем хвороби та без діабетогенних ускладнень спостерігалась нормалізація глікемії під час досліду. Серед пацієнтів другої дослідної підгрупи був виявлений прямий зв’язок між ступенем дефіциту вітаміну Д та стадією виразкування. Під час застосування холекальциферолу в комплексному лікуванні відмічалась позитивна динаміка загоєння трофічних виразок у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи.

Висновки. У хворих на цукровий діабет 2 типу, що не вживають на постійній основі полівітаміни, відмічається дефіцит та недостатність вітаміну Д. Встановлено зв’язок між глікемією та рівнем вітаміну Д, тому можна вважати, що вітамін Д впливає на корекцію глікемічного статусу при цукровому діабеті, а також дозволяє корегувати глюкозотолерантні стани.

Застосування вітаміну Д в комплексному лікуванні у хворих з цукровим діабетом 2 типу дозволяє покращити контроль над глікемією та в подальшому зменшити розвиток ускладнень.