Зв'язок Q223R поліморфізму гена рецепторів до лептину з ризиком розвитку цукрового діабету: гендерні аспекти

О. М. Сулаєва; Н. І. Белемець; С. В. Гончаров; В. Є. Досенко; К. Ю. Маслій; О. С. Ларін

doi:10.24026/1818-1384.4(64).2018.149993

Автор(и)

О. М. Сулаєва Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7800-0121
Н. І. Белемець Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна
С. В. Гончаров Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
В. Є. Досенко Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
К. Ю. Маслій Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, м. Київ, Україна
О. С. Ларін Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5090-5110

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.149993

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, ожиріння, рецептор до лептину, алельний поліморфізм

Анотація

У роботі проведена оцінка гендерних особливостей ролі Q223R поліморфізму гена рецептору до лептину у розвитку ожиріння та діабету. У дослідження було включено 244 пацієнта (152 з ЦД 2 і 92 групи порівняння) з еквівалентним гендерним розподілом. Розвиток ЦД 2 асоційований з надлишковою масою тіла чи ожирінням, при цьому серед жінок визначено вищу частоту ожиріння у поєднанні з ЦД 2 (Р=0,031). Q223R поліморфізм LEPR був асоційований зі зростанням ризику розвитку ЦД 2 незалежно від статі (OR 2,23; 95% ДI 1,27-3,90; P=0,005). У жінок Q223R поліморфізм LEPR тісно пов'язаний з ризиком надлишкової маси та ожиріння: наявність алеля G (гомозиготи GG та гетерозиготи АG) була спряжена зі зростанням ІМТ >25 (P=0,034), підвищенням рівнів ЛПНЩ та С-пептиду. На відміну від цього у чоловіків підвищення ІМТ >25 було визначено переважно у гомозигот GG (P=0,02). Виявлені гендерні розбіжності асоціації Q223R поліморфізму LEPR та розвитку надлишкової маси стимулюють до подальшого вивчення стать-асоційованих механізмів регуляції адипогенезу та метаболізму ліпідів.

Біографії авторів

О. М. Сулаєва, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Сулаєва Оксана Миколаївна, д. мед. н., професор, завідувач морфологічного відділу патоморфологічної лабораторії CSD Health Care, провідний науковий співробітник відділу патології УНПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України

Н. І. Белемець, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Белемець Наталія Іванівна - біолог, зав. відділенням цитології

С. В. Гончаров, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Гончаров Сергій Вікторович - науковий співробітник відділу загальної і молекулярної патофізіології

В. Є. Досенко, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Досенко Віктор Євгенович - д.мед.н., професор, завідувач відділу загальної і молекулярної патофізіології

К. Ю. Маслій, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України, м. Київ

Маслій Катерина Юріївна – лікар ендокринолог поліклінічного відділення

О. С. Ларін, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ларін О.С. – д.мед.н, професор, директор

Посилання

Sulaieva ON, Belemets NI. [Sex differences in regulation of adipose tissue]. Clinical Endocrinology Endocrine Surgery. 2017; (4):11-20. [Ukrainian].

Sulaieva ON, Belemets NI. [Gender differences in metabolic control and obesity]. Svit Medytsyny ta Biolohii. 2017; (3):185-189. [Russian].

Al-Goblan AS, Al-Alfi MA, Khan MZ. Mechanism linking diabetes mellitus and obesity. Diabetes Metab Syndr Obes. 2014; 7:587-591. doi: 10.2147/DMSO.S67400.

Billings LK, Florez JC. The genetics of type 2 diabetes: What have we learned from GWAS? Ann N Y Acad Sci. 2010; 1212:59-77. doi: 10.1111/j.1749-6632.2010.05838.x.

Cavan D, da Rocha Fernandes J, Makaroff L, Ogurtsova K, Webber S. IDF Diabetes Atlas. 7th ed. International Diabetes Federation; Brussels, Belgium: 2015:12-19.

Dedoussis GVZ, Kaliora AC. Genes, Diet and Type 2 Diabetes Mellitus: A Review. Rev Diabet Stud. 2007; 4(1):13-24.

Diez DM, Barr CD, Cetinskaya-Rundel M. OpenIntro Statistics (3d edition) 2015. https://www.openintro.org/stat/textbook.php?stat_book=os

Lawlor N, Khetan S, Ucar D, Stitzel ML. Genomics of islet (dys)function and type 2 diabetes. Trends Genet. 2017; 33:244-255. doi: 10.1016/j.tig.2017.01.010.

Lyssenko V, Laakso M. Genetic screening for the risk of type 2 diabetes: Worthless or valuable? Diabetes Care. 2013; 36:120-126. doi: 10.2337/dcS13-2009.

Mahajan A, Taliun D, Thurner M, et al. Fine-mapping of an expanded set of type 2 diabetes loci to singlevariant resolution using high-density imputation and islet-specific epigenome maps. bioRxiv. 2018:245506. doi: 10.1101/245506.

Prentki M, Nolan CJ. Islet β cell failure in type 2 diabetes. J Clin Investig. 2006; 116:1802-1812. doi: 10.1172/JCI29103.

Sulaieva O, Chereshneva Y, Kartashkina N, et al. Secretory function of white adipose tissue and adipokines: biological effects and clinical significance. Georgian Med News. 2018; (274):116-124.

Yang MM, Wang J, Fan JJ, et al. Variations in the Obesity Gene "LEPR" Contribute to Risk of Type 2 Diabetes Mellitus: Evidence from a MetaAnalysis. J Diabetes Res. 2016; 2016:5412084. doi: 10.1155/2016/5412084.

Yang Y, Niu T. A meta-analysis of associations of LEPR Q223R and K109R polymorphisms with Type 2 diabetes risk. PLoS One. 2018 Jan 2; 13(1):e0189366. doi: 10.1371/journal.pone.0189366