Шлунок при цукровому діабеті: супротивник чи союзник?

Анотація

Результаты експериментальних та клінічних досліджень свідчать про те, що у хворих на цукровий діабет шлунок зазвичай є джерелом різних диспепсичних симптомів, а порушення спорожнення шлунку може призвести до погіршення контролю глікемії. Застосування препаратів, які імітують або підсилюють функцію ендогенних інкретинів, сповільнює спорожнення шлунку та поліпшує контроль глікемії. У пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу баріатричні операції зменшують споживання їжі та масу тіла, причому їхній вплив на глікемічний контроль передує зменшенню маси і не корелює зі ступенем втрати маси. Наразі інтенсивно вивчаються механізми, що відповідають за поліпшення глікемічного контролю після баріатричних процедур, особливо підвищення рівня циркулюючих інкретинів, що стимулюються вивільненням нутрієнтів у кишечнику та сприяють зменшенню маси тіла незалежно від глікемічного контролю. Зроблено висновок, що шлунок слід розглядати не лише як негативний, але й позитивний модифікувальний фактор, вплив на який може поліпшити результати лікування та тривалого ведення хворих на цукровий діабет 2 типу.