Тотальна внутрішньовенна анестезія в тиреоїдній хірургії: коливання гемодинаміки та доставки кисню

Анотація

МЕТА – вивчити показники центральної гемодинаміки та доставки кисню у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу під час операції тиреоїдектомії при застосуванні тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВВА).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ В дослідження включено 41 пацієнта з синдромом тиреотоксикозу (дифузний тиреотоксичний зоб – 28 пацієнтів (68,3%), багатовузловий зоб – 12 (29,3%) та токсична аденома – 1 пацієнт (2,4 %)), які були прооперовані під загальною ТВВА пропофолом із інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легень. Доопераційно проводилось Допплер-ехокардіографічне (Допплер-ЕхоКГ) дослідження, в периопераційному періоді проводилось вимірювання систолічного (АТс) та діастолічного (АТд) артеріального тиску, середнього АТ (СрАТ), пульсового тиску (ПТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС).

Показники центральної гемодинаміки (хвилинний об’єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ)) вивчали за допомогою метода esCCO™. Розраховували доставку кисню (DO_{2) та загальний периферичний судинний опір (ЗПСО). Вхідні дані для розрахунку показників центральної гемодинаміки, доставки кисню вимірювали на наступних етапах:}

• 1-й етап – первинний огляд анестезіолога;
• 2-й етап – надходження пацієнта до операційної (пацієнт на операційному столі, підключений до монітору);
• 3-й етап – відразу після ввідної анестезії та інтубації трахеї;
• 4-й етап – початок операції;
• 5-й етап – безпосереднє видалення ЩЗ;
• 6-й етап – після ушивання ран (кінець операції);
• 7-й етап – через 24 години після операції.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯНа 1-му етапі показники АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЧСС були в межах референтних значень. На 2-му етапі відзначено підвищення СрАТ на 8,21±0,02% у порівнянні з першим етапом. На 3-му етапі відзначені найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд. СрАТ на 3-му етапі становив 68,17±1,12 мм рт. ст. Зниження становило 34,61±0,88% (достовірна різниця з 2 етапом, р <0,01). За абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ не відзначено абсолютної або відносної гіпотензії. Зниження ПТ на 3-му етапі було на 42,78±1,21% нижчим у порівнянні з попереднім етапом і становило 31,85±0,74 мм рт. ст. (достовірна різниця з 2-м етапом, p <0,01). На 4-6 етапах спостерігалася стабілізація параметрів системної гемодинаміки. На 7-му етапі не було достовірної різниці між попередніми показниками. За даними Допплер-ЕхоКГ показники ХОК становили 5,42±0,31 л/хв, УО 71,65±2,8 мл, СІ 3,09±0,15 л/хв×м², УІ 41,9±1,1 мл/м², розрахований показник ЗПОС 1452,3±58,5 дин×с/см⁵. Встановлений сильний кореляційний зв’язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, отриманими за допомогою Допплер-ЕхоКГ, та методом esCCO, коефіцієнт кореляції за Спірменом rs=0,81 (p <0,05).

На 1-му та 2-му етапах відзначаються стабільні показники ХОК та доставки кисню. На 3-му етапі відмічено достовірне (p <0,001) зниження від рівня 2-го етапу: ХОК на 14,85±1,31% від показників 2-го етапу до 4,99±0,16 л/хв, ЗПСО на 27,35±1,86% відповідно, рівень DO2 на 10,5±1,5%, до 474,9±14,2 мл/хв×м². На 4-му етапі відзначено підвищення ХОК до 5,11±0,14 л/хв (р=0,574), DO2 на 3,43±1,47% до 484,6 ±11,2 мл/хв×м² (р=0,021).

На 5-му етапі, найбільш агресивному етапі оперативного втручання, нами відмічено підвищення ХОК до 5,45±0,14 л/хв (р=0,534), DO₂ зростає до 513,7±10,4 мл/хв×м² (р=0,0011). На 6-му етапі відмічена недостовірне (p=0,239) у порівнянні з 5-м етапом підвищення ХОК до 5,38±0,16 л/хв. На 7-му етапі також не відзначено статистично значущих коливань ХОК у порівнянні з попереднім етапом.

На відміну від ХОК, показник DO₂ на 6-му етапі достовірно у порівнянні з 5-м етапом (р <0,001) знижувався до 483,5±11,5 мл/хв×м². На 7-му етапі показники ХОК та DO₂ не мали статистичних відмінностей із попереднім етапом.

ВИСНОВКИ

1. ТВВА пропофолом чинить негативний вплив на показники гемодинаміки. Найбільша депресія показників гемодинаміки (АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ХОК, СІ, ЗПСО) відзначена на 3-му етапі – після ввідної анестезії та інтубації трахеї та початку базової анестезії пропофолом. На 4-7 етапах було відзначено стабілізацію параметрів АТс, АТд, СрАТ, ЧСС. Не спостерігалося відстроченого негативного впливу ТВВА пропофолом на показники системної гемодинаміки.
2. Встановлений сильний кореляційний зв’язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, отриманими за допомогою Допплер-ЕхоКГ та методом esCCO.
3. На 3-му етапі встановлено статистично достовірне пригнічення ХОК на 14,85±1,31%. На наступних етапах, з 4-го по 6-й, відбувалась стабілізація показників ХОК, СІ з поступовим зростанням цих показників.
4. ТВВА негативно впливають на DO₂. Статистичні розбіжності відзначені на 3-6 етапах. Так, на 3-му етапі спостерігались найнижчі показники, котрі стабілізувалися на 4-7 етапах. Всі показники DO₂ були вищими за критичні. Сатурація кисню була в межах нормальних значень.