DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.3(63).2018.142693

Тотальна внутрішньовенна анестезія в тиреоїдній хірургії: коливання гемодинаміки та доставки кисню

С. О. Тарасенко, М. В. Кунатовський, С. О. Дубров, О. О. Єфімова

Анотація


МЕТА – вивчити показники центральної гемодинаміки та доставки кисню у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу під час операції тиреоїдектомії при застосуванні тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВВА).


МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ В дослідження включено 41 пацієнта з синдромом тиреотоксикозу (дифузний тиреотоксичний зоб – 28 пацієнтів (68,3%), багатовузловий зоб – 12 (29,3%) та токсична аденома – 1 пацієнт (2,4 %)), які були прооперовані під загальною ТВВА пропофолом із інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легень. Доопераційно проводилось Допплер-ехокардіографічне (Допплер-ЕхоКГ) дослідження, в периопераційному періоді проводилось вимірювання систолічного (АТс) та діастолічного (АТд) артеріального тиску, середнього АТ (СрАТ), пульсового тиску (ПТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС).


Показники центральної гемодинаміки (хвилинний об’єм кровообігу (ХОК), серцевий індекс (СІ)) вивчали за допомогою метода esCCO™. Розраховували доставку кисню (DO2) та загальний периферичний судинний опір (ЗПСО). Вхідні дані для розрахунку показників центральної гемодинаміки, доставки кисню вимірювали на наступних етапах:

  • 1-й етап – первинний огляд анестезіолога;

  • 2-й етап – надходження пацієнта до операційної (пацієнт на операційному столі, підключений до монітору);

  • 3-й етап – відразу після ввідної анестезії та інтубації трахеї;

  • 4-й етап – початок операції;

  • 5-й етап – безпосереднє видалення ЩЗ;

  • 6-й етап – після ушивання ран (кінець операції);

  • 7-й етап – через 24 години після операції.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯНа 1-му етапі показники АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ЧСС були в межах референтних значень. На 2-му етапі відзначено підвищення СрАТ на 8,21±0,02% у порівнянні з першим етапом. На 3-му етапі відзначені найнижчі показники СрАТ, ПТ, АТс, АТд. СрАТ на 3-му етапі становив 68,17±1,12 мм рт. ст. Зниження становило 34,61±0,88% (достовірна різниця з 2 етапом, р <0,01). За абсолютними показниками і відносним коливанням АТс, АТд, СрАТ не відзначено абсолютної або відносної гіпотензії. Зниження ПТ на 3-му етапі було на 42,78±1,21% нижчим у порівнянні з попереднім етапом і становило 31,85±0,74 мм рт. ст. (достовірна різниця з 2-м етапом, p <0,01). На 4-6 етапах спостерігалася стабілізація параметрів системної гемодинаміки. На 7-му етапі не було достовірної різниці між попередніми показниками. За даними Допплер-ЕхоКГ показники ХОК становили 5,42±0,31 л/хв, УО 71,65±2,8 мл, СІ 3,09±0,15 л/хв×м2, УІ 41,9±1,1 мл/м2, розрахований показник ЗПОС 1452,3±58,5 дин×с/см5. Встановлений сильний кореляційний зв’язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, отриманими за допомогою Допплер-ЕхоКГ, та методом esCCO, коефіцієнт кореляції за Спірменом rs=0,81 (p <0,05).


На 1-му та 2-му етапах відзначаються стабільні показники ХОК та доставки кисню. На 3-му етапі відмічено достовірне (p <0,001) зниження від рівня 2-го етапу: ХОК на 14,85±1,31% від показників 2-го етапу до 4,99±0,16 л/хв, ЗПСО на 27,35±1,86% відповідно, рівень DO2 на 10,5±1,5%, до 474,9±14,2 мл/хв×м2. На 4-му етапі відзначено підвищення ХОК до 5,11±0,14 л/хв (р=0,574), DO2 на 3,43±1,47% до 484,6 ±11,2 мл/хв×м2 (р=0,021).


На 5-му етапі, найбільш агресивному етапі оперативного втручання, нами відмічено підвищення ХОК до 5,45±0,14 л/хв (р=0,534), DO2 зростає до 513,7±10,4 мл/хв×м2 (р=0,0011). На 6-му етапі відмічена недостовірне (p=0,239) у порівнянні з 5-м етапом підвищення ХОК до 5,38±0,16 л/хв. На 7-му етапі також не відзначено статистично значущих коливань ХОК у порівнянні з попереднім етапом.


На відміну від ХОК, показник DO2 на 6-му етапі достовірно у порівнянні з 5-м етапом (р <0,001) знижувався до 483,5±11,5 мл/хв×м2. На 7-му етапі показники ХОК та DO2 не мали статистичних відмінностей із попереднім етапом.


ВИСНОВКИ

  1. ТВВА пропофолом чинить негативний вплив на показники гемодинаміки. Найбільша депресія показників гемодинаміки (АТс, АТд, СрАТ, ПТ, ХОК, СІ, ЗПСО) відзначена на 3-му етапі – після ввідної анестезії та інтубації трахеї та початку базової анестезії пропофолом. На 4-7 етапах було відзначено стабілізацію параметрів АТс, АТд, СрАТ, ЧСС. Не спостерігалося відстроченого негативного впливу ТВВА пропофолом на показники системної гемодинаміки.

  2. Встановлений сильний кореляційний зв’язок між даними ХОК, СІ та ЗПСО, отриманими за допомогою Допплер-ЕхоКГ та методом esCCO.

  3. На 3-му етапі встановлено статистично достовірне пригнічення ХОК на 14,85±1,31%. На наступних етапах, з 4-го по 6-й, відбувалась стабілізація показників ХОК, СІ з поступовим зростанням цих показників.

  4. ТВВА негативно впливають на DO2. Статистичні розбіжності відзначені на 3-6 етапах. Так, на 3-му етапі спостерігались найнижчі показники, котрі стабілізувалися на 4-7 етапах. Всі показники DO2 були вищими за критичні. Сатурація кисню була в межах нормальних значень.

Ключові слова


тотальна внутрішньовенна анестезія; пропофол; гемодинаміка; доставка кисню

Повний текст:

PDF

Посилання


Dedov, I. I., Melnichenko, G. A., Fadeev, V. V. (2009). Endokrynolohyia: Uchebnyk [Endocrinology: A Textbook]. Moscow, Russia: Mediа, 432.

Pankiv, V. I. (2011). Praktychna tyreoidolohiia [Practical thyroidology]. Donetsk, Ukraine: PH “Zaslavskiy”, 224.

Bahn, R. S., Burch, H. B., Cooper, D. S., Garber, J. R.,

Greenlee, M. C., Klein, I., Laurberg, P., McDougall, I. R., Montori, V. M., Rivkees, S. A., Ross, D. S., Sosa, J. A., Stan, M. N. (2011). Hyperthyroidism and other causes of thyrotoxicosis: management guidelines of the American Thyroid Association and American Association of Clinical Endocrinologists. Thyroid, 21(6), 593-646. https://doi.org/10.1089/thy.2010.0417.

Ross, D. S., Burch, H. B., Cooper, D. S., Greenlee, M. C., Laurberg, P., Maia, A. L., Rivkees, S. A., Samuels, M., Sosa, J. A., Stan, M. N., Walter, M. A. (2016). 2016 American Thyroid Association Guidelines for Diagnosis and Management of Hyperthyroidism and Other Causes of Thyrotoxicosis. Thyroid, 26 (10), 1343-1421. https://doi.org/10.1089/thy.2016.0229.

Heeringa, J., Hoogendoorn, E. H., van der Deure, W. M., Hofman, A., Peeters, R. P., Hop, W.C., den Heijer, M., Visser, T. J., Witteman, J. C. (2008). High-normal thyroid function and risk of atrial fibrillation: the Rotterdam study. Archive of Internal Medicine, 168(20), 2219-24.

Dahl, P., Danzi, S., Klein, I. (2008). Thyrotoxic cardiac disease. Current Heart Failure Reports, 5(3), 170-176.

Oliveros-Ruiz, L., Vallejo, M., Diez Canseco, L. F., Cardenas, M., Hermosillo, J. A. (2013). Determinants of thyrotoxic cardiomyopathy recovery. BioMed research international, vol. 2013, Article ID 452709, 7 pages, 2013. https://doi.org/10.1155/2013/452709.

Danzi, S., Klein, I. (2014). Thyroid disease and the cardiovascular system. Endocrinology and Metabolism Clinics of North America, 43(2), 517-528.

Nanchen, D., Gussekloo, J., Westendorp, R. G., Stott, D. J., Jukema, J. W., Trompet, S., Ford, I., Welsh, P., Sattar, N., Macfarlane, P. W., Mooijaart, S. P., Rodondi, N., de Craen, A. J. (2012). PROSPER Group: Subclinical thyroid dysfunction and the risk of heart failure in older persons at high cardiovascular risk. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 97, 852-861. doi: 10.1210/jc.2011‐1978.

Osuna, P. M., Udovcic, M., & Sharma, M. D. (2017). Hyperthyroidism and the Heart. Methodist DeBakey Cardiovascular Journal, 13(2), 60-63. http://doi.org/10.14797/mdcj-13-2-60.

Janssen, R., Muller, A., Simonides, W. S. (2017). Cardiac Thyroid Hormone Metabolism and Heart Failure. European Thyroid Journal, 6, 130-137.

Negovsky A.A., Shpazhnikova T.I., Znamensky A.A., Zamyatin M.N. (2008). [Anesthetic Maintenance of Thyroid Surgery]. Obschaya Reanimatologiya, IV; 6, 65-68. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2008-6-65

Checketts, M. R., Jenkins, B. and Pandit, J. J. (2017). Implications of the 2015 AAGBI recommendations for standards of monitoring during anaesthesia and recovery. Anaesthesia, 72, 3-6. doi:10.1111/anae.13736.

Peyton, P. J., Chong, S. W. (2010). Minimally invasive

measurement of cardiac output during surgery and critical care: a meta‐analysis of accuracy and precision. Anesthesiology, 113, 1220-1235.

Minto, G., Struthers, R. (2014). Stroke volume optimisation: is the fairy tale over? Anaesthesia, 69, 291-296.

Bacuzzi, A., Dionigi, G., Del Bosco, A., Cantone, G., Sansone, T., Di Losa, E., Cuffari, S. (2008). Anaesthesia for thyroid surgery: perioperative management. International Journal of Surgery, 6,82-85.

Ortiz, A. C., Atallah, A. N., Matos, D., da Silva, E. M. (2014). Intravenous versus inhalational anaesthesia for paediatric outpatient surgery. Cochrane Database Systematic Reviews, Feb 7; 2:CD009015. doi: 10.1002/14651858.

Schifilliti, D., Grasso, G., Conti, A., Fodale, V. (2010). Anaesthetic-related neuroprotection: intravenous or inhalational agents? CNS Drugs, 24(11), 893-907. doi: 10.2165/11584760-000000000-00000.

Joo, H. S., Perks, W. J. (2000). Sevoflurane versus propofol for anesthetic induction: a meta-analysis. Anesthesia and Analgesia, 91(1), 213-219.

Tarasenko, S.O., Dubrov, S.O., Lukavska, E.V., Kashenko, M.V. (2017). Mozhlyvosti zastosuvannya protokolu ERAS u patsientiv iz tyreotoksikozom pry tyreoidektomiiakh [Implementation of ERAS protocol in thyrotoxicosis patients undergoing thyroidectomy]. Klinichna Endokrynolohiia ta Endokrynna Khirurhiia. Kyiv, 2017, (1), 71-80. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(57).2017.96990

Larin, O. S., Cherenko, S. M. (2011). Klinichni protokoly vedennia khvorykh iz khirurhichnoiu patolohieiu endokrynnoi systemy: metodychni rekomendatsii [Clinical protocols for management of patients with surgical pathology of the endocrine system: guidelines]. Kyiv, Ukraine: Start-98, 12.

Feissel, M., Aho, L. S., Georgiev, S., Tapponnier, R., Badie, J., Bruyère, R., & Quenot, J.-P. (2015). Pulse Wave Transit Time Measurements of Cardiac Output in Septic Shock Patients: A Comparison of the Estimated Continuous Cardiac Output System with Transthoracic Echocardiography. PLoS ONE, 10(6), e0130489. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0130489

Permpikul, C., Leelayuthachai, T. (2014). Non-invasive estimated continuous cardiac output (escCO) during severe sepsis and septic shock resuscitation. Journal of Medical Association of Thailand, 97 (3), 184-188.

Terada, T., Oiwa, A., Maemura, Y., Robert, S., Kessoku, S., Ochiai, R. (2016). Comparison of the ability of two continuous cardiac output monitors to measure trends in cardiac output: estimated continuous cardiac output measured by modified pulse wave transit time and an arterial pulse contour-based cardiac output device. Journal of Clinical Monitoring and Computing, 30(5), 621-627. doi: 10.1007/s10877-015-9772-x.

Saugel, B., Cecconi, M., Wagner, J. Y., Reuter, D. A. (2015). Noninvasive continuous cardiac output monitoring in perioperative and intensive care medicine. British Journal of Anaesthesia, 114(4), 562-575.

Pestryaev, V. A., Kinzhalova, S. V., Makarov, R.A. (2013). [The method of assessment of the cardiac output and the total peripheral vascular resistance]. Patent of Russian Federation on useful model N. 2481785 (13) C2 RU. N. 2011128217/14; declared 07.07.2011; published 20.05.2013, N. 14. Available at: http://www.freepatent.ru/images/patents/478/2481785/patent-2481785.pdf.

Kruger, G. H., Shanks, A., Kheterpal, S., Tremper, T., Chiang, C. J., Freundlich, R., Blum, J., Shih, A., Tremper K. (2017). Influence of non-invasive blood pressure measurement intervals on the occurrence of intra-operative hypotension. Journal of Clinical Monitoring and Computing, 32(4), 699-705. https://doi.org/10.1007/s10877-017-0065-4.

Marino, P. (2014). Marino's the ICU book: 4th edition. Philadelphia (PA): Lippincott Williams & Wilkins, 1041.

Shibutani, K., Komatsu, T., Kubal, K., Sanchala, V., Kumar, V., Bizzarri, D. V. (1983). Critical level of oxygen delivery in anesthetized man. Critical Care Medicine, 11(8), 640-643.

Komatsu, T., Shibutani, K., Okamoto, K., Kumar, V., Kubal, K., Sanchala, V., Lees, D. E. (1987). Critical level of oxygen delivery after cardiopulmonary bypass. Critical Care Medicine, 15(3), 194-197.

Russell, D. (1998). Intravenous anaesthesia: manual infusion schemes versus TCI systems. Anaesthesia, 53, 42-45. doi: 10.1111/j.1365-2044.1998.53s113.x.

Wang, Y. P., Cheng, Y. J., Fan, S. Z., Liu, C. C. (1994). Arteriovenous concentration differences of propofol during and after a stepdown infusion. Anesthesia and Analgesia, 79(6), 1148-1150.

Walsh, M., Devereaux, P. J., Garg, A. X., Kurz, A., Turan, A., Rodseth, R. N., Cywinski, J., Thabane, L., Sessler, D. I. (2013). Relationship between intraoperative mean arterial pressure and clinical outcomes after noncardiac surgery: toward an empirical definition of hypotension. Anesthesiology, 119(3), 507-515. doi: 10.1097/ALN.0b013e3182a10e26.

Association of Anaesthetists of Great Britain & Ireland. Immediate Post-anaesthesia Recovery 2013. AAGBI Safety Guideline. London, 2013. Available at: http://www.aagbi.org/sites/default/files/immediate_post-anaesthesia_recovery_2013.pdf.


Пристатейна бібліографія ГОСТ








Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter