Безпечність пульс-терапії глюкокортикоїдними гормонами у лікуванні ендокринної орбітопатії

Анотація

Вступ. Ендокринна орбітопатія (ЕО) як одна зі складових хвороби Грейвса має доведену автоімунну природу. Для лікування активної фази цієї хвороби (середньо-тяжкої та тяжкої форм) використовується пульс-терапія метилпреднізолоном, яка має високу ефективність, проте відштовхує можливими побічними ефектами.

Метою даного дослідження, яке вперше проводиться в Україні, було порівняння частоти і тяжкості побічних реакцій у пацієнтів, що проходили лікування пульс-терапією метилпреднізолоном за стандартизованою і нестандартизованою (високодозовою) схемами.

Матеріал і методи. У дослідження включено 48 пацієнтів із ЕО середньо-тяжкого і тяжкого ступенів у активній фазі, які пройшли лікування пульс-терапією метилпреднізолоном з 2012 по 2017 роки включно.

Вони розподілені на 2 групи (стандартизовану і високодозову), залежно від сумарної курсової дози метилпреднізолону, що застосовувалася (менше чи більше 4,5 г – 32 і 16 осіб відповідно).

Результати та обговорення. У високодозовій групі середня курсова доза становила 7,64±1,96 г, у стандартизованій – 3,86±1,04 г. У високодозовій групі, порівняно зі стандартизованою, достовірно частіше зустрічалися пацієнти з тяжкою формою EO – 10 (62,5%) та 3 (9,4%) осіб відповідно (Р <0,05). Кількість та тяжкість побічних реакцій прямо корелювали зі збільшенням дози метилпреднізолону: побічні явища зареєстровані у 10 (31,3%) осіб стандартизованої і у 10 (62,5%) осіб високодозової групи. Відношення шансів 3,67 (95% ДI від 1,04 до 12,9) свідчить про зростання ризику виникнення побічних явищ у групі із курсовою дозою метилпреднізолону більше 4,5 г.

У нашій серії не було жодного випадку, який би загрожував життю пацієнта. Алергічні реакції виникали двічі (на дозі 1,0 г на тиждень) у вигляді кропив'янки. Найчастіше – у 8 (16,7%) випадках – пацієнти скаржилися на збудження і безсоння у день інфузії. У 6 (12,5%) випадках реєструвалося підвищення активності печінкових ферментів у 1,5-3 рази. Також у 6 (12,5%) випадках було зареєстроване підвищення внутрішньоочного тиску.

Загалом 28 осіб (58,3%) не відмічали ніяких побічних ефектів від пульс-терапії (22 хворих (68,7%) із стандартизованої групи і 6 хворих (37,5%) із високодозової групи).

Наші дані на найбільшій в Україні серії пацієнтів з ЕО, що пройшли пульс-терапію, співпадають з даними літератури і свідчать про безпечність пульс-терапії.

Висновки. Пульс-терапія метилпреднізолоном у пацієнтів з ЕО за схемою, запропонованою EUGOGO, є високоефективною і безпечною і має застосовуватися в усіх пацієнтів з активною фазою ЕО середнього та тяжкого ступеня за умови відсутності абсолютних протипоказань до неї.