Реабілітація гестаційних можливостей ендометрія у жінок із невиношуванням вагітності в анамнезі

Анотація

Мета дослідження – поліпшити методи профілактики, діагностики та лікування хворих з ранніми репродуктивними втратами в анамнезі.

Матеріали та методи. Протягом 2010–2017 рр. проводилось дослідження ендометрія жінок репродуктивного віку з ранньою репродуктивною втратою в анамнезі (4-12 тижнів). У процесі підготовки до наступної вагітності проведена оцінка протизапальної терапії після виключення гормональних порушень, генетичних захворювань і принаймні через 3 місяці після закінчення останньої вагітності. Ультразвукове дослідження органів малого тазу, гістологічне та мікробіологічне дослідження ендометрія проводили на 7-10 та 21-24 дні менструального циклу. Контингент для участі в дослідженні визначався ретроспективним аналізом історій хвороб 360 жінок із спонтанним абортом у гестаційному терміні від 5 до 12 тижнів. Залежно від форми припинення вагітності виділені групи: 1 (n=72) – анембріонія, 2 (n=192) – лізис ембріону, 3 (n=96) – завмерла вагітність на тлі запального процесу в матці. Контрольну групу склали 30 пацієнтів з штучними абортами в анамнезі, які планували вагітність.

Результати та обговорення. В результаті ретроспективного аналізу гістологічного дослідження зіскобів у жінок відзначали різні порушення в розвитку вагітності на ранньому періоді.На стадії підготовки до вагітності проводили ультразвукову оцінку структури ендометрія у 100 жінок. Серед них в 1 групі було 17 жінок, які мали анембріонію у анамнезі. Сонографічна структура ендометрія мала деякі особливості: у 13 (76,47%) випадках вона відповідала нормативним критеріям 1-ї та 2-ї фаз менструального циклу. Чотири жінки на першому етапі мали гіперехогенну структуру базального шару, зменшення товщини ендометрія (до 6,3 мм) у 2-й фазі менструального циклу та асиметрію (23,5%).У всіх пацієнток проведені бактеріологічні та ПЛР-дослідження аспіраційних матеріалів з матки. Умовно-патогенні мікроорганізми виявлені у 24,2%, комбінація мікоплазм і уреаплазм – у 15,2%, комбінація мікоплазм, уреаплазм та вірусів – у 12,1%, аеробно-анаеробні асоціації – у 12,1%, комбінація хламідій та вірусів – у 61% випадків. Дослідження дозволило проводити етіопатогенетичне лікування на основі змін, виявлених у кожному конкретному випадку. Хворим із переважанням вірусних та інфекційних факторів вводили імуномодулятор в порожнину матки до 5 мл кожні 2 дні, № 5. Вибір антибактеріальних препаратів залежав від даних мікробіологічного дослідження. Після закінчення протизапальної та імуномодуляторної терапії мікрофлора статевих шляхів була відновлена шляхом введення пробіотиків протягом 3 тижнів. Загальна тривалість терапії становила 4 тижні. Циклічна гормональна терапія або тільки дидрогестерон у II фазі циклу проводилися протягом 2-3 циклів. Через 2 місяці після лікування проводився контроль його ефективності. У всіх пацієнтів, котрі отримали комплексну протизапальну терапію, наприкінці лікування флора в порожнині матки не була виявлена. У останньому циклі оцінювали стан ендометрія (ультразвукова та гемодинамічна доплерометрія матки). У результаті частота виявлення відповідності ендометрія ехографічній структурі при секреторній фазі циклу була доведена до значень контрольних показників здорових жінок дітородного віку. Оцінка відновлення фертильності проводилася через 6 місяців після обстеження та лікування. Частота виникнення та прогресування вагітності протягом 12 тижнів у 1-й групі становила 5 (29,41%) випадків у порівнянні з 18 (47,36%) у групі 2, 15 (27,27%) в 3 групі жінок.

Висновки. Хронічний ендометрит є клінікоморфологічним синдромом, який виявляється ультразвуковими критеріями, та морфологічна картина є також важливою частиною діагностики. Гістероскопія може розглядатися як остаточний діагностичний метод встановлення патології ендометрія. Наші результати показують високий відсоток хронічного запалення в порожнині матки у пацієнтів з ранніми репродуктивними втратами. Результати гістероскопічних, мікробіологічних та ультразвукових досліджень можуть індивідуалізувати терапевтичну тактику. Проведені морфологічні дослідження продемонстрували високу інформативну цінність біопсії при діагностиці патології ендометрія.