Взаємозв'язок дисліпідемії з запаленням та інсулінорезистентністю у осіб із різною масою тіла

Анотація

Мета роботи – визначити рівні вільних жирних кислот та лептину у мешканців м. Харкова; дослідити залежність указаних показників від антропометричних параметрів, наявності інсулінорезистентності, маркерів метаболічних порушень, локального запалення жирової тканини, системного низькоінтенсивного запалення. Матеріали та методи. Сформовано 4 групи обстежених: особи з надлишковою масою тіла (n=62); особи з ожирінням 1 ступеня (n=59); 2 ступеня (n=45); 3 ступеня (n=40). Контрольну групу склали 44 особи з нормальною масою тіла. У обстежених визначали індекс маси тіла, обвід талії та стегон. Біоімпедансним методом досліджено жирову масу тіла; глюкозооксидазним – глікемію натще, біохімічним – рівні вільних жирних кислот (ВЖК), імуноферментним – рiвні фракталкіну, кластерину, васпіну, оментину, лептину та інсуліну в крові. Розраховано індекс НОМА. Результати та обговорення. У осіб із надлишковою масою тіла рівні ВЖК та лептину у сироватці крові були статистично значуще вищими у порівнянні з обстеженими з нормальною масою тіла (р <0,05 та р <0,001). У пацієнтів із ожирінням реєструвалося зростання цих показників порівняно з особами з надлишковою масою тіла (р <0,001 та р <0,001). Рівні лептину статистично значуще зростали зі збільшенням ступеня ожиріння. У осіб із ожирінням 1 та 2 ступеня відмінностей у рівнях ВЖК не встановлено. Ступінь кореляції між індексом маси тіла і рівнем циркуляторних ВЖК –r=0,637 (p <0,001), лептином – r=0,633 (p <0,001). Встановлено, що рівні ВЖК та лептину прямо корелюють із вмістом фракталкіну (р <0,001), кластерину (р <0,001), васпіну (р <0,001), інсуліну (р <0,001) та НОМА-індексом (р <0,001); зворотно – із вмістом оментину (р <0,001). Визначено, що у осіб, які мають жирову масу понад 25% від загальної маси тіла, вже реєструються метаболічні порушення – НОМА індекс перевищує 2,77, рівень ВЖК зростає до 0,27 ммоль/л і вище; рівень лептину – до 30 нг/мл і вище, інсуліну – до 12 мкОд/мл і вище. При накопиченні жирової тканини понад 34% від загальної маси тіла визначалися ознаки виразної інсулінорезистентності (індекс НОМА >4,00), вміст ВЖК, лептину та інсуліну сягав відповідно 0,4 ммоль/л і вище; 36 нг/мл і вище; 15 мкОд/мл і вище. Висновки. Збільшення маси тіла супроводжується рядом метаболічних зсувів, а саме: зростанням індексу НОМА, підвищенням вмісту ВЖК та лептину у сироватці крові. Особи, які мають накопичення відносної жирової маси понад 25%, потребують превентивної терапії з метою запобігання подальшому розвитку метаболічних порушень.