Вплив факторів прогресії діабетичної ретинопатії на концентрацію фібриногену в крові за цукрового діабету 2 типу як компоненту метаболічного синдрому

Анотація

Мета дослідження. Вивчити концентрацію фібриногену в сироватці крові на різних стадіях діабетичної ретинопатії (ДРП) і провести оцінку впливу чинників прогресії ДРП на його концентрацію в крові за цукрового діабету (ЦД) 2 типу як копоненту метаболічного синдрому (МС). Матеріал і методи. Дослідження проведені у 64 пацієнтів (95 очей) з МС, ЦД 2 типу і ДРП (чоловіки і жінки, середній вік 61,55±2,37 року, середній стаж діабету 11,23±2,11 року, середній рівень глікованого гемоглобіну (HbA1C) 9,89±0,78%, середній індекс маси тіла 34,55±3,75 кг/м²), яких розділили на 3 групи в залежності від стадії ДРП. Прокоагуляційний потенціал оцінювали за показниками концентрації фібриногену сироватки крові. Статистичну обробку проводили за допомогою одно- і двохфакторного дисперсійного аналізу та регресійного аналізу. Результати. Клінічно значуще підвищення концентрації фібриногену сироватки крові відзначається на проліферативній стадії ДРП у віці пацієнтів більше 60 років (перевищення допустимих значень на 31%), при тривалості діабету понад 10 років (перевищення на 34%), при субкомпенсації ЦД 2 типу (HbA1C менше 8%) (перевищення на 29%). Висновки. При прогресуванні ДРП від непроліферативної до проліферативної стадії на тлі МС відбувається достовірне збільшення концентрації фібриногену в крові (316,4±10,8 мкг/дл, 95% ДІ 301,1-331,6 мкг/дл – 1 стадія vs 368,6±23,8 мкг/дл, 95% ДІ 334,7-402,3 мкг/дл – 3 стадія, р2 <0,05). Виявлено достовірну позитивна нелінійну асоціацію концентрації фібриногену в крові з тривалістю ЦД 2 типу (r=0,38; R2=14,4%; p=0,03), особливо протягом перших 10 років від початку захворювання.