Гематоми надниркових залоз: диференційний діагноз та хірургічна тактика

О. А. Товкай, М. О. Уріна, С. М. Черенько

Анотація


Вступ. Крововиливи в надниркові залози (НЗ) з формуванням гематоми відносяться до рідкісних пухлиноподібних уражень і становлять до 4% серед інциденталом НЗ. Головною проблемою залишається диференційна діагностика гематом НЗ із пухлинами для уникнення зайвих операцій.
Матеріали і методи дослідження. Операції з приводу гематом НЗ склали 13 (1,34%) випадків (І група) серед усіх адреналектомій, виконаних у центрі. Вік пацієнтів становив 53,85±4,02 року. Чоловіків було 7 (53,85%), жінок – 6 (46,15%). Правобічні враження склали 8 випадків, лівобічні – 5. У більшості випадків (11) новоутворення були діагностовані випадково під час комп’ютерної томографії (КТ) чи ультразвукового дослідження (УЗД). У 9 пацієнтів в анамнезі була травма, 3 приймали антикоагулянти. Розмір новоутворень в більшості випадків перевищував 30 мм та складав від 8 до 91 мм (51,27±8,576 мм). Гормональної надниркової гіперсекреції не виявлено. Групу ІІ склали 22 пацієнта, яким було встановлено діагноз «посттравматична гематома НЗ» та запропоновано клінічне спостереження з КТ-контролем без хірургічного втручання. Всі пацієнти (віком від 17 до 57 років) мали травматичний анамнез та відсутність даних про гормональну активність, 5 з них отримували антикоагулянти. У відтермінованих томографічних знімках накопичення контрастної речовини не спостерігалося, що свідчило про відсутність кровопостачання та організацію післятравматичної гематоми в НЗ.
Результати та їх обговорення. Найбільш важливою з клінічної точки зору є диференціація гематом та злоякісних пухлин НЗ, адже нативна щільність більшості гематом перевищує «безпечний» рівень 10 HU. Водночас інша важлива характеристика пухлин НЗ – інтенсивність накопичення контрасту та швидкість його вимивання – буде вирішальним компонентом рентгенологічного діагнозу, адже для злоякісних (первинних та метастатичних) пухлин НЗ характерним є інтенсивне накопичення (більше 30-40 HU) з повільним вимиванням (менше 40% за 15 хвилин). В жодному з випадків гематоми НЗ ми не спостерігали подібних контрастних характеристик на комп’ютерних томограмах. Нативна щільність пухлини в групі І перевищувала +20 HU (24,12±8,16 HU; від 12 до 48 HU), накопичення контрасту не спостерігалося. У 6 випадках помірне (до 10-15 HU) накопичення спостерігалося по периферії утворення або в капсулі останнього. Всім 13 пацієнтам була виконана лапароскопічна адреналектомія з боку ураження. Показанням до операції були великі розміри пухлини (>4 см), її помірна гіперденсна щільність та нерівні контури новоутворення, що не виключало малігнізацію. В жодному випадку тривалого спостереження гематоми НЗ в групі ІІ без операції ми не зіткнулися з необхідністю хірургічного втручання через збільшення розмірів утворення та появу ознак пухлинного росту.
Висновки. Найважливішими критеріями, що відрізняють гематому від злоякісної пухлини НЗ, є анамнез тупої травми, надто за умов уживання антикоагулянтів, відсутність накопичення контрастної речовини при КТ, помірна гіперденсна щільність утворення, динаміка зменшення розмірів протягом 3-6 місяців спостереження. Відсутність даних про пошкодження інших внутрішніх органів, продовження кровотечі за результатами УЗД та спіральної КТ, показників червоної крові та гемодинаміки надає можливість проводити динамічне спостереження без хірургічного втручання для підтвердження наявної гематоми НЗ за умов зменшення розмірів та ущільнення капсули утворення.

Ключові слова


гематоми; крововилив; надниркова залоза; лапароскопічна адреналектомія; спостереження

Повний текст:

PDF

Посилання


Vella A, Nippoldt TB, Morris JC 3rd. Adrenal hemorrhage: a 25-year experience at the Mayo Clinic. Mayo Clin Proc. Feb 2001;76(2):161-8.

Sacerdote MG, Johnson РТ, Fishman ЕК. CT of the adrenal gland: the many faces of adrenal hemorrhage. Emerg Radiol. 2012; 19(1):53-60.

Simon DR, Palese МА. Clinical update on the management of adrenal hemorrhage. Curr Urol Rep. 2009;10(1):78-83.

Canacci AM, MacLennan GT. Adrenal hemorrhage. J Urol. 2007;178(1):284.

Rosenberger LH, Smith PW, Sawyer RG, et al. Bilateral adrenal hemorrhage: the unrecognized cause of hemodynamic collapse associated with heparin-induced thrombocytopenia. Crit Care Med. 2011;39(4):833-838.

Caron P, Chabannier MH, Cambus JP, et al. Definitive adrenal insufficiency due to bilateral adrenal hemorrhage and primary antiphospholipid syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 1998;83(5):1437-1439.

Alkhiari R, Attar D, Kraeker С. Unilateral Adrenal Hemorrhage and the Challenge Of Early Recognition. Canadian Journal of General Internal Medicine. 2015;10(4):33-35.

Cherenko SM, Larin OS, Tovkai OА. [Adjustment of Endoscopic Ports Position for Laparoscopic Adrenalectomy Considering Age, Clinical and Anatomical Peculiarities of Patients]. Ukrainskiy zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurgii. 2016;20(3):26-30. [Ukrainian].

Cherenko SM. [Bilateral angiosarcoma of adrenal glands associated with adrenal insufficiency and wrong identified as Waterhouse-Friderichsen syndrome]. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2004; 3(8):79-83. [Ukrainian].

Herr K, Muglia VF, Koff WJ, Westphalen AC. Imaging of the adrenal gland lesions. Radiol Bras. 2014;47(4):228-239.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(60).2017.118739



Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

© Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.

ISSN: 1818-1384 (Print), e-ISSN: 2519-2582, DOI: 10.24026/1818-1384.

При копіюванні активне посилання на матеріал обов'язкове.

Flag Counter