Моніторування процесу лікування рани з використанням «ідеальної траєкторії загоєння» для прийняття рішень у практиці кабінету «Діабетична стопа» (клінічні приклади)

Анотація

Вступ. Раніше для синдрому діабетичної стопи була запропонована формула, яка відображає залежність радіуса виразки на даний момент лікування від часу та вихідного розміру рани («ідеальна траєкторія загоєння»). Мета дослідження – оцінити можливість застосування в повсякденній практиці методу моніторування процесу загоєння виразки з використанням розрахунку «ідеальної траєкторії загоєння». Об'єкт і методи дослідження. Застосування методу проілюстровано на 6 клінічних прикладах пацієнтів із різними типами виразок нижніх кінцівок на тлі цукрового діабету, котрі отримували лікування в кабінеті «Діабетична стопа». Амбулаторна історія хвороби містила номограму, що відображає «ідеальні криві загоєння» для виразок різних розмірів. На кожному візиті пацієнта проводилося вимірювання рани, і поверх номограми викреслювався графік реальної динаміки розмірів рани. При значному відхиленні від розрахункової кривої проводився пошук причин сповільненого загоєння. Результати. Було виявлено декілька типових варіантів графіка динаміки виразки, які відображали різні причини сповільненого загоєння (неповне розвантаження ділянки виразки, розвиток ранової інфекції, ішемія кінцівки та ін.). Типові варіанти проілюстровано клінічними прикладами. Заключення. Метод «ідеальних кривих загоєння» показав себе корисним способом моніторування ефективності лікування у повсякденній практиці кабінету «Діабетична стопа». При цьому «ідеальна траєкторія» не є чимось абстрактним, вона досяжна у реальній практиці. При значному відхиленні реального графіка від розрахункового необхідно проводити пошук перешкод для загоєння; аналіз форми графіка допомагає в їхньому пошуку.