Внутрішньогрудний (медіастинальний) зоб. Клінічний випадок

Анотація

На прикладі клінічного випадку розглянуті питання діагностики та хірургічного лікування внутрішньогрудного зоба з урахуванням комплексного підходу до цієї проблеми за участю торакальних і ендокринних хірургів, що дозволяє максимально радикально виконати хірургічне лікування. Внутрішньогрудний зоб, який зустрічається в 16-37% усіх випадків пухлин середостіння, видаляється торакальними хірургами, при цьому шийна частина щитоподібної залози (ЩЗ) залишається поза хірургічною увагою, що призводить до повторних операцій. У свою чергу, внутрішньогрудна частина ЩЗ, яка зустрічається в 0,1-0,5% випадків серед усіх прооперованих пацієнтів із зобом, залишається непоміченою ендокринними хірургами. В даному клінічному випадку діагноз внутрішньогрудного зоба у 56-річної пацієнтки підтвердився при виконанні мультиспіральної комп'ютерної томографії після того як відшнурований вузол тиреоїдної тканини було запідозрено за результатами ультразвукового дослідження та пальпації. Було прийнято рішення про виконання сумісної операції. Хворій в умовах торакального центру виконано цервікотомію, правобічну серединну торакотомію і екстрафасціальну тиреоїдектомію. Шийна частина ЩЗ видалена екстрафасціально стандартним доступом за Кохером. Внутрішньогрудна частина видалена торакотомічним доступом. При локалізації багатовузлового зоба в задньому середостінні для вибору оперативної тактики слід звертати увагу на поперечний розмір апертури: якщо він менше 2/3 максимального діаметру пухлини, то показане виконання тиреоїдектомії з цервікального і торакотомічного доступів.