Анестезія у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу: виклик для анестезіолога або буденність?

Автор(и)

  • С. О. Тарасенко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9970-4574

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(58).2017.105612

Ключові слова:

тиреотоксикоз, супутня патологія, фізичний клас за ASA, особливості перебігу анестезії

Анотація

Мета роботи: проаналізувати анестезіологічні ризики та особливості перебігу анестезії у пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу, яким виконувались тиреоїдектомії в умовах спеціалізованого ендокринологічного центру. Матеріали та методи. За період січень 2015 – квітень 2017 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України 440 пацієнтам із тиреотоксикозом була виконана тиреоїдектомія. Операційні втручання виконувались в умовах загальної анестезії зі штучною вентиляцією легень у вигляді низькопотокової/мінімальнопотокової інгаляційної анестезії севофлураном або за традиційною в клініці методикою анестезіологічного забезпечення з тотальною внутрішньовенною анестезією (ТВВА) пропофолом. Оцінювали фізичний статус за шкалою Американської асоціації анестезіологів (ASA), частоту супутньої патології, особливості перебігу анестезії згідно зі звітами лікарів анестезіологів. Результати та обговорення. Серед пацієнтів із синдромом тиреотоксикозу переважну більшість – 298 (68%) склали пацієнти з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) середнього або високого ступеню тяжкості в стадії медикаментозної компенсації або субкомпенсації, 104 (23%) – пацієнти з багатовузловим зобом (БВЗ) із тиреотоксикозом, решту склали пацієнти з токсичною аденомою – 22 (5%), 12 (3%) пацієнтів були з рецидивом прооперованого раніше ДТЗ або БВЗ. В 4 (1%) випадках мала місце комбінована патологія – папілярний рак на тлі БВЗ із тиреотоксикозом. Лише 23,9% від загальної кількості хворих мали мінімальний анестезіологічний ризик – ASA I. 76,1% хворих мали одну і більше супутню патологію. Пацієнти найбільш важких для планової анестезії класів – III та IV за ASA – складали більш ніж 1/5 частину хворих – 21,1%. Кількість супутніх захворювань коливалась від одного до шести на одного хворого, виявлено 25 типів супутньої патології. Особливості перебігу анестезії відмічені в 74 випадках (16,8%). Серед пацієнтів, у яких була використана інгаляційна анестезія, особливості анестезії відмічені в 57 (16,3%), серед пацієнтів, у яких використовували ТВВА – в 17 (18,7%), без достовірної різниці між групами за критерієм χ2 (Пірсона). Жодного летального випадку не спостерігалося. Висновки. Синдром тиреотоксикозу погіршує фізичний статус пацієнтів за ASA. Найчастіша супутня патологія у пацієнтів з ДТЗ – дисметаболічна кардіоміопатія (55,0%), серед пацієнтів з БВЗ – артеріальна гіпертензія / гіпертонічна хвороба (64,3%). Виявлено достовірну різницю між пацієнтами з ДТЗ та БВЗ за поширеністю дисметаболічної кардіоміопатії, ендокринної офтальмопатії, миготливої аритмії, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності тощо. Потрібен персоніфікований підхід до вибору типу анестезії і подальший ретельний аналіз особливостей перебігу анестезій.

Біографія автора

С. О. Тарасенко, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Тарасенко Сергій Олександрович, зав. відділення анестезіології та лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії, м. Київ

Посилання

Vetshev PS, Karpova OYu, Saliba MB. «Ahillesova pyata» v hirurgii shchitovidnoy zhelezy ["Achilles heel" in thyroid surgery]. Problemy endokrinologii. 2007;2:3-8. [Russian].

Kale, S., Aggarwal, S., Shastri, V. et al. Evaluation of the Analgesic Effect of Bilateral Superficial Cervical Plexus Block for Thyroid Surgery: A Comparison of Presurgical with Postsurgical Block. Indian J Surg (2015) 77(Suppl 3): 1196. https://doi.org/10.1007/s12262-015-1244-5

Hall GM, Hunter JМ, Cooper MS, editors. Core Topics in Endocrinology in Anaesthesia and Critical Care. New York: Cambridge University Press; 2010. 202 р. ISBN: 978-0-521-50999-2. https://doi.org/10.1017/CBO9780511750441

Cherenko MS. Suchasni pohliady na diahnostyku ta likuvannia hipertyreozu ta inshykh form tyreotoksykozu: ohliad ostannikh rekomendatsii Amerykanskoii Tyreoidnoi Asotsiatsii (2016) [The current opinion on management and treatment of hyperthyroidism and other forms of thyrotoxicosis: review of the latest guidelines of American Thyroid Association (2016)]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2016;4:87-93. [Ukrainian]. https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(56).2016.87324

Negovskiy AA, Shpazhnikova TI, Znamenskiy AA, Zamyatin MN. Anesteziologicheskoye obespecheniye operatsiy na shchitovidnoy zheleze [Anesthetic Maintenance of Thyroid Surgery]. Obshchaya reanimatologiya. 2008;4(6):65-68. [Russian]. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2008-6-65

Biondi B, Bartalena L, Cooper DS, Hegedüs L, Laurberg P, Kahaly GJ. The 2015 European Thyroid Association Guidelines on diagnosis and treatment of endogenous subclinical hyperthyroidism. Eur Thyroid J. 2015 Sep;4(3):149-163. https://doi.org/10.1159/000438750

Tarasenko SO, Dubrov SO, Lukavska EV, Kaschenko MV. Mozhlyvosti zastosuvannia protokolu ERAS u patsiientiv iz tyreotoksykozom pry tireoidektomiiakh [Implementation of ERAS protocol in thyrotoxicosis patients undergoing thyroidectomy]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2017;1:71-80. [Ukrainian]. https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(57).2017.96990

Larin OS, Cherenko SM, Tarasenko SO, Dubrov SO, Gorobeiko MB, Kulish IO. Anesteziolohichnyi menedzhment tyreoidektomii u patsiientiv z tyreotoksykozom: optymizatsiia opioid-zberehaiuchoho ta antyemetychnoho komponentiv [Anesthesiological management of thyroidectomy in patients with thyrotoxicosis: the optimization of opioid-sparing effect and antiemetic component]. Bil, zneboliuvannia i intensyvna terapiia. 2016;2:5-18. [Ukrainian].

Ortiz AC, Atallah AN, Matos D, da Silva EM. Intravenous versus inhalational anaesthesia for paediatric outpatient surgery. Cochrane Database Syst Rev. 2014 Feb 7;2:CD009015. https://doi.org/10.1002/14651858

Schifilliti D, Grasso G, Conti A, Fodale V. Anaesthetic-related neuroprotection: intravenous or inhalational agents? CNS Drugs. 2010 Nov;24(11):893-907. https://doi.org/10.2165/11584760-000000000-00000

Joo HS, Perks WJ. Sevoflurane versus propofol for anesthetic induction: a meta-analysis. Anesthesia Analgesia. 2000 Jul;91(1):213-219. https://doi.org/10.1213/00000539-200007000-00040

Daabiss M. American Society of Anaesthesiologists physical status classification. Indian J Anaesth. 2011 Mar;55(2):111-5. Doi: 10.4103/0019-5049.79879. https://doi.org/10.4103/0019-5049.79879

ASA PHYSICAL STATUS CLASSIFICATION SYSTEM. www.asahq.org [Electronic resource] – Available at: https://www.asahq.org/resources/clinical-information/asa-physical-status-classification-system – Last access: 11.06.2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-06

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження