Основи формування кардіоренального метаболічного синдрому та його наслідки. Клінічний випадок

Автор(и)

  • Л. В. Шкала Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0003-2031-9628
  • О. В. Шкала Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-2732-1512

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2026-2-84

Ключові слова:

кардіоренальний метаболічний синдром, чинники ризику, патогенетичні ланки, наслідки, цукровий діабет 2 типу, атеросклеротичні серцево-судинні захворювання, хронічна хвороба нирок, жировий гепатоз, гіперурикемія

Анотація

Кардіоренальний метаболічний (КРМ) синдром розглядають як поєднання серцево-судинної, ниркової та метаболічної патології, провідну роль в якому відіграють цукровий діабет (ЦД) 2 типу й ожиріння. Наявність такої коморбідності призводить до розвитку несприятливих серцево-судинних (СС) і ниркових наслідків. Виділяють п’ять стадій КРМ-синдрому. На 0 стадії відсутні чинники СС-ризику, ознаки хронічної хвороби нирок (ХХН) і метаболічні порушення. Клінічна маніфестація СС-захворювань (ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, інсульт, захворювання периферичних артерій, фібриляція передсердь) за надмірної маси тіла чи ожиріння та чинників ризику ХХН свідчить про 4-ту стадію КРМ‑синдрому, перебіг якої супроводжується тяжкими наслідками.

Мета роботи — проаналізувати чинники ризику та етапи розвитку кардіоренального метаболічного синдрому на прикладі клінічного випадку й визначити стадію та наслідки коморбідного стану.

Чоловік, 79 років, страждає протягом 30 років на ЦД 2 типу. Скаржиться на спрагу, поліурію, нудоту, біль у серці, задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, перебої в роботі серця, слабкість, оніміння в нижніх кінцівках, погіршення зору. Об’єктивно: індекс маси тіла — 28,4 кг/ м2. Діяльність серця аритмічна, фібриляція передсердь, артеріальний тиск — 170/90 мм рт. ст. Пульс — 47 — 54 за 1 хв. Діагностовано гіперхолестеринемію (5,7 ммоль/ л), гіпертригліцеридемію (2,7 ммоль/ л), гіперглікемію (15,9 ммоль/ л), гіперкреатинінемію (162,3 мкмоль/ л), гіперурикемію (530,4 мкмоль/ л), гіперфібриногенемію (5,3 г/ л), збільшення ШОЕ (18,5 мм/год), тенденцію до лейкоцитозу (9,0 · 109 /л), глікований гемоглобін (HbAlc) — 9,7%, підвищення рівня сечовини та трансаміназ. У сечі: альбумін — 30 мг/ л, креатинін — 50 мг/ дл, співвідношення альбуміна та креатиніну в сечі — 60 мг/г. Швидкість клубочкової фільтрації — 39 мл/ (хв · 1,73 м2). Інструментально: фракція викиду лівого шлуночка — 46%, склеротичні зміни судин головного мозку, ангіопатія обох гомілок, гепатомегалія. Діагноз: ЦД 2 типу, ускладнений периферичною полінейропатією з ангіопатією нижніх кінцівок і діабетичною ретинопатією з катарактою обох очей. Діабетична хвороба нирок, 3Б стадія, хронічна ниркова недостатність, 2 стадія. Супутній: ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Фібриляція передсердь, брадисистолічна форма. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії (ішемічний інсульт у 2021 р.), ступінь 2, ризик ІV. Серцева недостатність, ІІА стадія. Дисциркуляторна енцефалопатія (дисметаболічна, гіпертонічна, атеросклеротична). Така коморбідність відповідає КРМ-синдрому 4-ї стадії А із переходом у Б.

Висновки. Цукровий діабет 2 типу, особливо за наявності надмірної маси тіла, відіграє роль основи у формуванні КРМ-синдрому через метаболічні порушення, хронічне низькоінтенсивне запалення з розвитком мікросудинних і макросудинних уражень. Тривалий перебіг ЦД 2 типу з недосягненням глікемічного контролю, супутня гіпертонічна хвороба з неконтрольованою варіабельністю артеріального тиску разом із дисліпідемією, гіперурикемією, жировим гепатозом призводять до несприятливого перебігу КРМ-синдрому з тяжкими серцево-судинними та нирковими наслідками.

Біографії авторів

Л. В. Шкала, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

д. мед. н., проф., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1

О. В. Шкала, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

асистент кафедри громадського здоров’я

Посилання

Ndumele CE, Neeland IJ, Tuttle KR, Chow SL, Mathew RO, Khan SS, Coresh J, et al.; American HJeart Association. A synopsis of the evidence for the science and clinical management of cardiovascular-kidney-metabolic (CKM) syndrome: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2023 Nov 14;148(20):1636-1664. http://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001186.

Mutruc V, Bologa C, Sorodoc V, Ceasovschih A, Morărasu BC, Sorodoc L, Catar OE and Lionte C. Cardiovascular–Kidney–Metabolic Syndrome: A New Paradigm in Clinical Medicine or Going Back to Basics? J. Clin. Med. 2025;14(8):2833. http://doi.org/10.3390/jcm14082833.

Araiz Hussain. Chronic hyperglycemia and cardiovascular dysfunction: an in-depth exploration of metabolic and cellular pathways in type 2 diabetes mellitus. Cardiovasc Diabetol Endocrinol Rep. 2025 Dec 12;11:39. http://doi.org/10.1186/s40842-025-00247-3.

Canto ED, Ceriello A, Rydén L, Ferrini M, Hansen TB, Schnell O, Standl E, Beulens JW. Diabetes as a cardiovascular risk factor: An overview of global trends of macro and micro vascular complications. Eur J Prev Cardiol. 2019 Dec; 26(2_suppl):25-32. http://doi.org/10.1177/2047487319878371.

Marassi M, Fadini GP. The cardio-renal-metabolic connection: a review of the evidence. Cardiovasc Diabetol. 2023 Jul 31;22(1):195. http://doi.org/10.1186/s12933-023-01937-x. PMID: 37525273; PMCID: PMC10391899.

Yao X, Zhang J, Zhang X, Jiang T, Zhang Y, Dai F, Hu H, Zhang Q. Age at diagnosis, diabetes duration and the risk of cardiovascular disease in patients with diabetes mellitus: a cross-sectional study. Front Endocrinol (Lausanne). 2023 May 8;14:1131395. http://doi.org/10.3389/fendo.2023.1131395. PMID: 37223032; PMCID: PMC10200881.

Nelson AJ, Peterson ED, Pagidipati NJ. Atherosclerotic cardiovascular disease and heart failure: Determinants of risk and outcomes in patients with diabetes. Prog Cardiovasc Dis. 2019 Jul-Aug;62(4):306-314. http://doi.org/10.1016/j.pcad.2019.07.001. Epub 2019 Jul 10. PMID: 31301314.

Li J, Qi X, Ramos KS, Lanters E, Keijer J, de Groot N, Brundel B, Zhang D. Disruption of Sarcoplasmic Reticulum-Mitochondrial Contacts Underlies Contractile Dysfunction in Experimental and Human Atrial Fibrillation: A Key Role of Mitofusin 2. J Am Heart Assoc. 2022 Oct 4;11(19):e024478. http://doi.org/10.1161/JAHA.121.024478. Epub 2022 Sep 29. PMID: 36172949; PMCID: PMC9673721.

Nolan CJ, Prentki M. Insulin resistance and insulin hypersecretion in the metabolic syndrome and type 2 diabetes: Time for a conceptual framework shift. Diab Vasc Dis Res. 2019 Mar;16(2):118-127. http://doi.org/10.1177/1479164119827611.

Chernyaeva AA, Mykytyuk MR, Karachentsev II, Kravchun NA. Level of urikemia in patients with diabetes mellitus and anthropometric indices: clinical and biochemical correlations. Problems of Endocrine Pathology. 2019;68(2): 73-80. http://doi.org/10.21856/j-PEP.2019.2.11. Ukrainian.

Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO, Starchenko TG, Pankiv VI, Lytvynova OM, Mysnychenko OV. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019;23(3):183-189. http://doi.org/10.5603/AH.a2019.0012.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-30

Як цитувати

1.
Шкала Л, Шкала О. Основи формування кардіоренального метаболічного синдрому та його наслідки. Клінічний випадок. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine) [інтернет]. 30, Червень 2026 [цит. за 03, Липень 2026];(2):84-9. доступний у: https://jcees.endocenter.kiev.ua/article/view/363901

Номер

Розділ

Клінічний випадок