Роль гліфлозинів у неконвенціональних шляхах поліпшення кардіометаболічного контролю як стратегії кардіопротекції в жінок із цукровим діабетом 2 типу та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду

Анотація

Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2, гліфлозини) поза межами глікемічного контролю зменшують системне запалення, модифікують адипоцитокіновий профіль при вісцеральному ожирінні та чинять прямий кардіопротекторний ефект через енергетичні, структурні й мікросудинні механізми. Сукупність цих ефектів обґрунтовує широке застосування гліфлозинів при серцевій недостатності та визначає їх як багатовекторну кардіометаболічну стратегію, особливо в жінок із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СН зі збереженою ФВ).

Мета роботи — оцінити неконвенціональні механізми та клінічну ефективність кардіопротекторної дії гліфлозинів у жінок із ЦД 2 типу та СН зі збереженою ФВ.

Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 64 жінок із ЦД 2 типу та СН зі збереженою ФВ. Залежно від цукрознижувальної терапії пацієнток розподілили на три групи: 1-ша група (n=16) отримувала метформін (МЕТ) у добовій дозі 2000 мг у комбінації із дапагліфлозином (ДАПА, 10 мг/ добу), 2-га група (n=16) — МЕТ (2000 мг/ добу) у поєднанні з емпагліфлозином (ЕМПА, 10 — 25 мг/ добу), 3-тя група (n=32) — монотерапію МЕТ (2000 мг/ добу). Згідно з дизайном дослідження усім пацієнткам до початку лікування та через 12 тиж терапії проводили комплексну оцінку антропометричних і лабораторних показників, а також клініко-інструментальних параметрів.

Результати. Застосування гліфлозинів (ДАПА, ЕМПА) у комбінації з МЕТ у жінок із ЦД 2 типу та СН зі збереженою ФВ забезпечило багаторівневий кардіометаболічний ефект. Порівняно з монотерапією МЕТ терапія поєднання МЕТ з іНЗКТГ-2 забезпечило компенсацію вуглеводного обміну зі зниженням рівня глікованого гемоглобіну в пацієнток груп 1 (β=−0,49; p=0,005) та 2 (β=−0,47; p=0,008), а також глюкози в капілярній крові натще (відповідно β=−0,95 та β=−0,64, обидва p<0,001). Виявлено зниження маркерів нейрогуморальної активації та системного запалення: рівень N-кінцевого фрагмента мозкового натрій-уретичного пептиду вірогідно зменшився в групах 1 (24,5%, p<0,001) та 2 (19,6%, p<0,001), тоді як у групі 3 зареєстровано негативну динаміку (+4,7%, p<0,001). Концентрація C-реактивного білка зменшилася в групах 1 (28,8%, p<0,001) та 2 (35,9%, p<0,001), без значущих змін у групі 3 (+3,9%, р>0,05) дослідження. Ехокардіографічні показники діастолічної функції та структурно-функціонального стану лівого шлуночка були кращими в жінок груп 1 та 2: індекс об’єму лівого передсердя був вищим (β_1– 3=4,48 та β_2– 3=6,50, обидва p<0,001), час децелерації трансмітрального потоку — довшим (β=9 і β=3, обидва p<0,001), показник E/e’ — нижчим (β=−0,51 та β=−0,71, обидва p<0,001), а фракція викиду лівого шлуночка — більшою (β=4,72 і β=4,53, обидва p<0,001).

Висновки. Незалежно від компенсації глікемії гліфлозини в жінок із ЦД 2 типу та СН зі збереженою ФВ завдяки плейотропним метаболічним властивостям виявляють неконвенціональні кардіопротекторні ефекти щодо адипоцитозного профілю, поліпшують нейрогуморальну активацію, зменшують системне запалення та підвищують фракцію викиду лівого шлуночка.