Ендоназальні методи корекції в лікуванні ендокринної офтальмопатії

Анотація

Ендокринна офтальмопатія (ЕО) є тяжким ускладненням тиреотоксикозу, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів і може призводити до стійких порушень зорових функцій.

Мета роботи — наукове обґрунтування, аналіз й узагальнення сучасних ендоназальних методів корекції в лікуванні ендокринної офтальмопатії, визначення їхньої ефективності, безпечності та перспектив впровадження в клінічну практику.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 60 пацієнтів із підтвердженою ЕО віком від 12 до 64 років (36 (60%) жінок і 24 (40%) чоловіки). Середній вік становив (42,7±10,8) року. Критеріями залучення були діагностована офтальмопатія з активністю процесу за Clinical Activity Score (CAS) ≥ 3, екзофтальм від легкого до тяжкого ступеня, неефективність попередньої терапії або необхідність хірургічної корекції. З дослідження вилучали пацієнтів із гострими інфекціями, неконтрольованим цукровим діабетом, тяжкою серцево-судинною патологією, коагулопатіями та вагітністю. Застосовано такі методи корекції, як ендоскопічна трансназальна орбітальна декомпресія, медіальна та розширена ендоназальна декомпресія, мікроінвазивні підходи, ендоназальну доставку препаратів і балонну декомпресію. Усім пацієнтам виконували клініко-інструментальне обстеження, зокрема екзофтальмометрію за Hertel, оцінку активності захворювання за CAS, офтальмоскопію, периметрію та комп’ютерну томографію. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм SPSS 26.0 та Statistica 10.0 із використанням критеріїв χ², t-тесту Стьюдента, Манна — Уїтні та кореляційних методів Пірсона й Спірмена.

Результати. Найвищу ефективність при тяжких формах показали ендоскопічна трансназальна орбітальна декомпресія та її модифікації, тоді як при легших формах доцільним було застосування ендоназальної доставки стероїдів або балонної декомпресії. Усі методи продемонстрували статистично значуще поліпшення (p < 0,05), що підтверджує доцільність використання ендоназальних технологій у комплексному лікуванні ЕО. Застосування ендоназальних методів корекції при ЕО потребує ретельного індивідуального підходу з урахуванням анатомічних, клінічних і загальних соматичних чинників пацієнта.

Висновки. Вибір ендоназального методу корекції при ЕО залежить від тяжкості екзофтальму, наявності компресії зорового нерва, активності хвороби та ефективності попередньої терапії. Найчастіше показання — тяжкий екзофтальм і компресія зорового нерва потребує застосування ендоскопічної трансназальної декомпресії, особливо якщо медикаментозна терапія була неефективною.