Сучасні підходи до лікування медулярної карциноми щитоподібної залози

Анотація

Мета — встановити епідеміологічні особливості спорадичної форми медулярної карциноми щитоподібної залози в населення України та оцінити можливий вплив чинників довкілля на її виникнення.

Матеріали та методи. Проаналізовані дані 232 хворих із медулярною карциномою щитоподібної залози, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України в 1979—2021 рр.

Результати. Установлено, що когорта хворих, піддана аналізу, відповідає іншим вибіркам за такими характеристиками, як вік хворих та їхній розподіл за формами хвороби (спорадична, сімейна, у складі синдрому MEN-2В). Показано, що чисельність хворих на спорадичну форму медулярної карциноми, починаючи з кінця минулого століття, суттєво збільшилася переважно за рахунок приросту кількості хворих жінок. Аналіз розподілу хворих за місцем проживання виявив, що на частку п’яти найбільш промислово забруднених областей України (Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької, Київської) та м. Києва припадає понад третина хворих зі спорадичною формою медyлярної карциноми з усіх хворих когорти, тоді як на частку найбільш «чистих» областей (Чернівецької, Рівненської, Волинської, Тернопільської та Житомирської) — у 3,6 разу менше. Також виявлено дещо більшу частка хворих з областей, які найбільше постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Висновки. Зростання в останнє десятиліття кількості хворих на спорадичну форму медулярної карциноми щитоподібної залози і більше, ніж в інших вибірках, кількість хворих жінок свідчать про певні особливості причин виникнення цієї форми хвороби в населення України, що може бути пов’язано з негативним впливом чинників довкілля, насамперед на жіночий організм.