Вплив різних видів цукрознижувальної терапії на показники кальцієвого обміну за цукрового діабету типу 2

Анотація

Мета роботи — оцінка впливу цукрознижувальних препаратів різних груп на рівень у сироватці вітаміну D у хворих на ЦДт2. Матеріали та методи. Було обстежено 35 пацієнтів із ЦДт2, серед них 18 жінок і 17 чоловіків. Відпо­­відно до призначеної цукрознижувальної терапії хворі були розподілені на 5 груп: група 1 — монотерапія метформіном (n = 9), група 2 — метформін в комбінації з препаратами інсуліну (n = 6), група 3 — метформін у поєднанні з похідними сульфонілсечовини (n = 4), група 4 — метформін та інгібітори дипептилпептидази-4 (DPP-4) (n = 7), група 5 — метформін разом з інгібіторами натрій-глюкозного-котранспортера-2 (SGLT2) (n = 9). Критеріями виключення з дослідження були: вік менше 18 та більше 75 років, ЦД тип 1, патологія паращитоподібних залоз, порушення функції щитоподібної залози, патологія нирок (зниження швидкості клубочкової фільтрації < 60мл/хв), попередній прийом пацієнтом препаратів кальцію та вітаміну D. Визначення рівня 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D) та паратгормону (PTH) проводили електрохемілюмінісцентним методом на апараті «Cobas e 411» (Roche Diagnostics GmbH, Японія). Рівень іонізованого кальцію (іСа) в сироватці крові – іоноселективним методом на апараті «Easylyte Calcium» (Medica Corporation, США), фосфору — «Sapphire-400» (Японія). Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичних пакетів «Exсel for Windows». Описова статистика включала визначення середнього арифметичного значення та його стандартного відхилення (М ± SD). Для порівняння даних вибірок використовували непараметричний t-критерій Ст’юдента. Різницю параметрів вважали статистично достовірною за умови р < 0,05. Результати та обговорення. Було обстежено 35 пацієнтів віком від 37 до 75 років, хворих на ЦДт2, середній вік яких становив 48,32 ± 19,83 років. Дослідження рівня 25(OH)D у сироватці показало, що у всіх хворих він виявився низьким і знаходився в межах показників, що відповідають недостатності або дефіциту вітаміну D. Середній рівень 25(OH)D у обстежених становив 14,7 ± 7,28 нг/мл. Аналіз показників 25(OH)D у хворих різних груп, залежно від виду цукрознижувальної терапії, показав відсутність достовірної їх різниці між цими групами обстежених. При порівнянні хворих із 5 груп за варіантом терапії не було також виявлено достовірної різниці в рівнях сироваткового фосфору, іонізованого кальцію і PTH. Однак у групі хворих, які отримували лікування метформіном одночасно з дапагліфлозином, рівень фосфору виявився достовірно вищим, ніж у групі 1, де пацієнти отримували лише метформін (р = 0,002), а рівні сироваткового 25(OH)D між цими групами не відрізнялися (p > 0,05). Висновки. У хворих на ЦДт2 за показниками 25(ОН)D в сироватці крові спостерігався дефіцит вітаміну D. Відсутня достовірна різниця між показ­никами 25(OH)D у пацієнтів, які отримували терапію метформіном та його комбінацію з іншими цукрознижувальними препаратами. Пацієнти, які отримують терапію метформіном у поєднанні з дапагліфлозином, мають достовірно вищий рівень сироваткового фосфору, ніж на монотерапії метформіном.