Феохромоцитоми малого розміру: клініко-діагностичні та периопераційні аспекти захворювання

Автор(и)

  • С. М. Черенько Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9762-2911
  • О. С. Ларін Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5090-5110
  • О. А. Товкай Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1329-279X

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(56).2016.87318

Ключові слова:

феохромоцитома, малий розмір, діагностика, особливості, лапароскопічна адреналектомія

Анотація

Вступ. Феохромоцитома (Ф) вважається досить рідкісною пухлиною надниркових залоз (НЗ), яка зазвичай проявляє клінічну симптоматику за досягнення розмірів 4-6 см. Водночас, існує думка, що невеликі Ф можуть бути нерідкою знахідкою в процесі візуалізаційних досліджень та нести суттєвий ризик серцево-судинних ускладнень.
Мета. Порівняти перебіг, особливості діагностики та лікування малих Ф (менших за 3 см) та Ф більшого розміру на власному клінічному матеріалі серед пацієнтів, які були прооперовані з приводу пухлини НЗ, з підозрою на Ф або без неї.
Результати та обговорення. Групу малих Ф склали 14 пацієнтів віком 21-62 роки з середнім розміром пухлини 23 мм (4-29 мм), а групу порівняння – 35 пацієнтів відповідного віку (23-75 років) із Ф середнім діаметром 56 мм (30-127 мм). Малі Ф склали 8% від усіх 175 пухлин мозкового шару НЗ, прооперованих в клініці за останні 19 років із загального числа 967 адреналектомій. В обох групах переважали жінки та правобічні ураження. Основними відмінностями між групою малих та більших Ф була менш виразна симптоматика (присутня лише у половини пацієнтів) з меншим рівнем катехоламінів чи метанефринів в лабораторних дослідженнях крові і сечі. Комп’ютерна рентгенологічна діагностика виступала часто першим (зазвичай – не націленим) діагностичним кроком. Наслідком прихованого клінічного перебігу було переважно випадкове виявлення малих Ф, відсутність патогенетичної підготовки перед операцією у 6 з 14 пацієнтів, часте кризове підвищення артеріального тиску під час операції (43% проти 9% в контрольній групі). Попри малий розмір та помірну симптоматику Ф в основній групі, 4 з 14 пацієнтів (29%) зазнали епізодів катехоламінових кризів під час проведення різних медичних процедур в анамнезі. Всім пацієнтам виконано успішну лапароскопічну адреналектомію. Більшість хворих (6 з 8) позбулося артеріальної гіпертензії.
Висновки. Малі Ф можуть становити реальну загрозу несподіваних гіпертонічних кризів у випадку будь-яких медичних процедур серед непідготовлених пацієнтів. Перебіг малих Ф в половині випадків є прихованим, а лабораторна діагностика ускладнена помірним підвищенням біохімічних маркерів. Лапароскопічна адреналектомія є безпечним методом лікування за умови медикаментозної блокади альфа-адренергічних рецепторів.

Біографії авторів

С. М. Черенько, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Черенько Сергій Макарович, д-р мед. наук, проф., зав. відділу ендокринної хірургії

О. С. Ларін, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ларін Олександр Сергійович, д-р мед. наук, проф., директор УНПЦЕХ, ТЕОіТ МОЗ України

О. А. Товкай, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, к. мед. наук, старший науковий співробітник відділу ендокринної хірургії

Посилання

Lenders JWM, Duh Q-Y, Eisenhofer G, Gimenez-Roqueplo A-P, Grebe SKG, Murad MH, et al. Pheochromocytoma and Paraganglioma: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99(6):1915–42. https://doi.org/10.1210/jc.2014-1498

The International Agency for Research on Cancer. Pathology and Genetics of Tumours of Endocrine Organs (IARC WHO Classification of Tumours). 1st ed. DeLellis R, Lloyd R, Heitz P, Eng C, editors. Lyon: IARC-press; 2004: p. 320.

Pacak K, Eisenhofer G, Ahlman H, Bornstein SR, Gimenez-Roqueplo AP, Grossman AB, et al. International Symposium on Pheochromocytoma. Pheochromocytoma: recommendations for clinical practice from the First International Symposium (October 2005). Nat Clin Pract Endocrinol Metab. 2007;3:92-102.https://doi.org/10.1038/ncpendmet0396

Goldstein RE, O’Neill JA Jr, Holcomb GW III, et al. Clinical experience over 48 years with pheochromocytoma. Ann Surg.1999;229:755-64. https://doi.org/10.1097/00000658-199906000-00001

Messerli FH, Loughlin KR, Messerli AW, Welch WR, et al. The president and the pheochromocytoma. Am J Cardiol. 2007;99:1325-29. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2006.12.043

Yu R., Pitts A., Wei M. Small Pheochromocytomas: Significance, Diagnosis, and Outcome. The Journal of Clinical Hypertension. 2012;14(5):P.307-15. https://doi.org/10.1111/j.1751-7176.2012.00604.x

Mercado-Asis LB, Tingcungco AG, Bolong DT, Lopez RA, Caguioa EV, Yamamoto ME, et al. Diagnosis of Small Adrenal Pheochromocytomas by Adrenal Venous Sampling with Glucagon Stimulation Test. Int J Endocriol Metab.2011;9(2):323-9. https://doi.org/10.5812/kowsar.1726913x.1951

Gagner M, Lacroix A, Bolté E. Laparoscopic adrenalectomy in Cushing’s syndrome and pheochromocytoma. N Engl J Med 1992;327(14):1033-9. https://doi.org/10.1056/nejm199210013271417

Cherenko SM, Larin OS, Tovkai OA. [Adjustment of Endoscopic Ports Position for Laparoscopic Adrenalectomy Considering Age, Clinical and Anatomical Peculiarities of Patients.] Ukr J Minimally Invasive Endosc Surg. 2016;20(3):26-30.

Yamakita N, Saitoh M, Mercado-Asis LB, Kitada M, Morita H, Yasuda K, et al. Asymptomatic adrenal tumor; 386 cases in Japan including our 7 cases. Endocrinol Jpn. 1990;37(5):671-84. https://doi.org/10.1507/endocrj1954.37.671

Brouwers FM, Petricoin EF 3rd, Ksinantova L, Breza J, Rajapakse V, Ross S, et al. Low molecular weight proteomic information distinguishes metastatic from benign pheochromocytoma. Endocr Relat Cancer. 2005;12:263-72. https://doi.org/10.1677/erc.1.00913

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-01

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження