Зв’язок поліморфних варіантів гена рецептора лептину з розвитком цукрового діабету 2 типу та ожиріння

Автор(и)

  • С. В. Зябліцев Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ
  • О. С. Ларін Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ http://orcid.org/0000-0002-5090-5110
  • П. А. Чернобривцев Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ
  • М. В. Зябліцева Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ
  • Т. Ю. Юзвенко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(54).2016.75935

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, ожиріння, ген рецептора лептину (LEPR), rs1137101

Анотація

Мета роботи – вивчення значення поліморфізму rs1137101 гена LEPR у розвитку цукрового діабету 2 типу та його впливу на розвиток ожиріння у таких хворих.

Матеріали та методи. Досліджено 103 пацієнти з діагнозом цукрового діабету 2 типу, які мали клінічно виражені ускладнення. Контрольну групи склали 100 практично здорових осіб у відповідному віці. Аналіз поліморфних ДНК-локусів здійснювали методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі (TaqMan® SNP Genotyping Assay). У крові визначали вміст лептину (DRG International Inc., США).

Результати та обговорення.Результати показали, що алельний поліморфізм rs1137101 (Gln223Arg) гена LEPR був асоційований з розвитком цукрового діабету 2 типу: алель 223Gln підвищує у 1,5 раза, а алель 223Arg – знижує у 1,5 раза (p=0,039) ризик його розвитку. Наявність алеля 223Gln у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу сприяє розвитку ожиріння та його проявів, а саме – більш високим значенням індексу маси тіла (26,29±0,81 кг/м² проти 30,32±0,68 кг/м²; F=7,51; p=0,003) та вмісту лептину в крові (87,27±7,52 нг/мл проти 105,58±10,25 нг/ мл; F=6,59; p=0,006). Алель 223Gln є асоційованим з наявністю ожиріння при цукровому діабеті 2 типу та ІМТ >30 кг/м². У носіїв алеля 223Gln ризик розвитку ожиріння підвищений у 1,8 раза (OR=1,811; CI=1,036- 3,165; р(χ2)=0,038).

Висновки. Поліморфізм rs1137101 гена LEPR є фактором генетичного ризику для цукрового діабету 2 типу й одночасно сприяє розвитку ожиріння в таких хворих. 

Біографії авторів

С. В. Зябліцев, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Зябліцев Сергій Володимирович, д-р мед. наук, проф., акад. Академії наук вищої освіти України, зав. відділу патофізіології, імунології та трансплантології

О. С. Ларін, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

А.С. Ларин

П. А. Чернобривцев, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

П.А. Чернобривцев

М. В. Зябліцева, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

М.В. Зяблицева 

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-22

Номер

№ 2(54) (2016)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).