Симультанні операції на щитоподібній і прищитоподібних залозах та їх вплив на ризик розвитку поопераційної гіпокальціємії

Автор(и)

  • С. М. Черенько Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9762-2911
  • С. А. Шептуха Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(49).2015.74440

Ключові слова:

тиреоїдна хірургія, первинний гіперпаратиреоз, поопераційна гіпокальціємія

Анотація

Мета роботи – вивчити частоту поєднаної патології щитоподібної (ЩЗ) і прищитоподібних залоз (переважно первинного гіперпаратиреозу, ПГПТ) на власному клінічному матеріалі й оцінити ризик поопераційної гіпокальціємії залежно від обсягу виконаних симультанних операцій.
Матеріали та методи. Протягом 2006-2011 рр. прооперовано 5261 пацієнта з різноманітною пато­логією ЩЗ: 2170 хворих із вузловим і багатовузловим зобом, 745 – із дифузним токсичним зобом, 2324 – з раком ЩЗ, 22 – із хронічним тиреоїдитом. Виконано 4321 тиреоїдектомію та 940 геміти­реоїд­ектомій. Усім хворим проводили скринінгове до­­слідження кальцію крові, а за умов його верхньонормальних і підвищених значень дослід­жували концентрацію паратгормону в крові. Проводили моніторинг рівня кальцію у крові після операції та симптоматики гіпокальціємії у різних групах хворих.
Результати та обговорення. Гіперкальціємію або верхньо-нормальні значення кальцію виявлено у 241 (4,4%) пацієнта. За результатами подальшого обстеження ПГПТ підтверджено у 218 хворих (4,1%). Різні обсяги втручання на ЩЗ і варіанти локалізації видалених ПЩЗ несуть різний ризик поопераційної гіпокальціємії: від 44% до 92%.
Висновки. ПГПТ є частим супутнім захворюванням у пацієнтів, які потребують операції на ЩЗ (по­­над 4%). Одночасні втручання на суміжних органах підвищують ризик поопераційної гіпо­кальціємії. Найбільшим він є у випадку тотальної тиреоїдекто­мії та видалення однієї ПЩЗ – 84%, а також гемітиреоїдектомії та контрлатерального видалення ПЩЗ – 85-92%, що вимагає відповідної прогностичної оцінки та превентивних лікуваль­них заходів.

Біографії авторів

С. М. Черенько, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

S. Cherenko

С. А. Шептуха, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

S. Sheptukha

Посилання

Черенько С.М. Первичный гиперпаратиреоз: основы патогенеза, диагностики и хирургического лечения // Киев, 2011. – С. 51-65.

Калинин А.П. Методы визуализации околощито­видных желез и паратиреоидная хирургия // Руководство для врачей. – Москва, 2010. – 102 с.

Rendolph G.W. Surgery of the Thyroid and Parathyroid glands (second edition) // Elsevier Science USA, 2013. – 665 р.

AACE/AAES Task Force on Primary Hyperparathyroi­dism. The American Association of Clinical Endocrinologists and the American Association of Endocrine Surgeons position statement on the diagnosis and management of primary hyperparathyroidism // Endocr. Pract. – 2005. – Vol. 11. – Р. 49-54. https://doi.org/10.4158/ep.11.1.49

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-24

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження