Грип A (H1N1) та COVID-19: особливості ураження надниркових залоз

Автор(и)

  • S. G. Gychka Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • A. Y. Horoshchak Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • S. I. Nikolaienko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • V. A. Dibrova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • Y. V. Dibrova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • P. V. Kuzyk Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • O. A. Tovkai Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1329-279X

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-2-79

Ключові слова:

надниркові залози, грип A (H1N1), COVID 19, гістологічні зміни

Анотація

Однією з причин пошкодження надниркових залоз при грипі А (H1N1) і COVID-19 є стресогенні чинники. При їх дії на організм у кірковому шарі надниркових залоз розвиваються однотипні морфофункціональні зміни. Більшою мірою такі процеси виражені в адренокортикоцитах сітчастої зони. Це не заперечує наявності інших механізмів пошкодження вірусами надниркових залоз, зокрема механізму виникнення явища мімікрії вірусних пептидів до людського АКТГ, у результаті чого, після вироблення антитіл, останні впливають як на збудник, так і на АКТГ, спричиняючи розвиток гіпокортицизму.Проведено порівняльне автопсійне гістологічне та імуногістохімічне дослідження надниркових залоз при грипі типу A (H1N1) (3 клінічні випадки) і коронавірусній хворобі 2019 (COVID-19) (1 клінічний випадок). Отримані результати свідчать про те, що як при грипі A H1N1, так і при COVID-19, спостерігається пошкодження надниркових залоз. Гістологічні зміни при цих захворюваннях характеризуються набряком та частковою деструкцією ендокринних клітин як кіркового, так і мозкового шару. Однак при COVID-19 спостерігається більш значне пошкодження мозкового шару з втратою ендокринними клітинами субстрату Хромограніну A. У разі COVID-19 у кірковому та мозковому шарах надниркових залоз має місце малокрів’я судин мікроциркуляторного русла зі спадінням їх просвіту на відміну від випадків грипу A (H1N1), при яких відзначено ознаки повнокрів’я та розширення судин. Гіпоксичне пошкодження при COVID-19 супроводжується акумуляцією в цитоплазмі ендокринних клітин гранул ліпофусцину — маркера активації вільнорадикального окиснення ліпідів.

Біографії авторів

S. G. Gychka, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Гичка Сергій Григорович, д. мед. н., професор, зав. кафедри патологічної анатомії № 2

A. Y. Horoshchak, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Горощак Андрій Юрійович, лікар-інтерн кафедри кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії післядипломної освіти

S. I. Nikolaienko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Ніколаєнко Софія Ігорівна, старший лаборант кафедри патологічної анатомії № 2

V. A. Dibrova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Діброва Вячеслав Андрійович, к. мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії №2

Y. V. Dibrova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Діброва Юлія Вячеславівна, асистент кафедри патологічної анатомії №2

P. V. Kuzyk, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Кузик Петро Васильович, к. мед. н., доцент кафедри патологічної анатомії № 2

O. A. Tovkai, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Товкай Олександр Андрійович, к. мед. н., директор УНПЦЕХ, старший науковий співробітник відділу ендокринної хірургії УНПЦЕХ. 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13А

Посилання

Leow MK, Kwek DS, Ng AW, et al. Hypocortisolism in survivors of severe acute respiratory syndrome (SARS). Clin Endocrinol (Oxf). 2005;63(2):197-202. doi: 10.1111/j.1365-2265.2005.02325.x.

Wheatland R. Molecular mimicry of ACTH in SARS – implications for corticosteroid treatment and prophylaxis. Med Hypotheses. 2004;63:855–862.

Jefferies WM, Turner JC, Lobo M, Gwaltney JM Jr. Low plasma levels of adrenocorticotropic hormone in patients with acute influenza. Clin Infect Dis. 1998;26(3):708-10. doi:10.1086/514594.

Suzuki F, Oya J, Ishida N. Effect of antilymphocyte serum on influenza virus infection in mice. Proc Soc Exp Biol Med. 1974;146:78-84.

Ding Y, Wang H, Shen H, et al. The clinical pathology of severe acute respiratory syndrome (SARS): a report from China. Pathology. 2003;200(3):282-9. https://doi.org/10.1002/path.1440.

Koldysheva EV, Lushnikova EL, Nepomnyashchikh LM, Tornuev YuV. Morphogenesis and compensatory reactions in mouse adrenals during restitution after thermal exposure. Bul. Exper. Biol. 2005;140:464-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-25

Номер

Розділ

Клінічний випадок