Первинний внутрішньогрудний (медіастинальний) зоб

Анотація

На прикладі клінічного випадку розглянуті питання діагностики та хірургічного лікування внутрішньогрудного зоба з урахуванням мультидисциплінарного підходу до даної проблеми. Лікування таких пацієнтів здійснюють торакальні та ендокринні хірурги, що дає змогу у повному обсязі та безпечно виконати оперативне втручання. Внутрішньогрудний зоб, частота якого серед усіх пухлин середостіння становить 16—37 %, оперують торакальні хірурги. Натомість шийна частина зоба залишається поза увагою, що призводить до повторних операцій. Внутрішньо­грудний компонент зоба, який спостерігають в 0,1—0,5 % пацієнтів серед усіх прооперованих із зобом, залишається непоміченим ендокринними хірургами, що також призводить до повторних операцій. В описаному клінічному випадку діагноз внутрішньогрудного зоба встановлено пацієнтці 1956 р.н. на основі результатів комп’ютерної томографії (КТ) шиї та органів грудної клітки з контрастуванням, після того як загруднинний компонент щитоподібної залози (ЩЗ) було запідозрено за даними ультразвукового дослідження (УЗД). Прийнято рішення про виконання операції за участю ендокринних та торакального хірургів. У хірургічному відділенні УНПЦЕХ було проведено цервіко-стернотомію та екстрафасціальну тиреоїдектомію з видаленням загруднинного компонента зоба. Шийну частину ЩЗ видалено трансцервікально, доступом за Кохером, загруднинний компонент — стернотомічним доступом. За найменших підозр за даними УЗД про загруднинне поширення зоба КТ є методом вибору за відсутності клінічної картини компресії та деформації органів середостіння. Комплексний мультидисциплінарний підхід до лікування хворих з шийно-медіастинальною формою зоба дає змогу у повному обсязі і безпечно виконати оперативне втручання з найнижчим ризиком післяопераційних ускладнень.