Вплив терапії бенфотіаміном на функцію нервових волокон великого і малого діаметрів у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Автор(и)

  • К. Singh Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine
  • Т. Yuzvenko Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2020-1-43

Ключові слова:

microvascular complications, transke­tolase, diabetic peripheral neuropathy, vibration perception threshold

Анотація

Цукровий діабет (ЦД) — основна причина нейропатії у всьому світі. На підставі даних декількох досліджень сенсомоторна полінейропатія (дифузна та симетрична нейропатія) розвивається упродовж 10 років від початку ЦД у 40—50 % пацієнтів із ЦД 1-го та 2-го типів. У хворих на ЦД 2-го типу досягнення цільового рівня глюкози крові пов’язане зі зниженою частотою нейропатії. Мета роботи — вивчити взаємозв’язок стадії діабетичної периферичної полінейропатії у хворих на ЦД 2-го типу, вплив та ефективність активаторів транскетолази як нового лікарського препарату. Матеріали та методи. Обстежено 190 пацієнтів із ЦД 2-го типу та діабетичною полінейропатією (ДПН). ДПН було підтверджено у 105 пацієнтів шляхом виявлення клінічних проявів нейропатії з позитивним показником шкали діабетичної нейропатії (DNS) та підвищеним порогом сприйняття вібрації (VPT) на біотензіометрі. На підставі цих критеріїв пацієнтів розділили на 4 групи: 1-шу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 16—25 В; 2-гу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 26—35 В; 3-тю — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 35—40 В; 4-ту (контрольну) — з позитивними результатами шкали DNS, негативними результатами 10 г монофіламентного тесту та нормальним значенням VPT. Перші 3 групи отримували бенфотіамін по 300 мг щодня протягом 6 тиж. Пацієнти усіх груп продовжували приймати антидіабетичні препарати. Результати та обговорення. ДПН та поріг вібраційного сприйняття оцінювали у 105 пацієнтів (84 жінки та 21 чоловік) із ЦД 2-го типу до початку прийому бенфотіаміну 300 мг щодня та після 6 тиж терапії. Результати DNS: відмінності між 3-ю та 1-ю і 2-ю групами були достовірними, чого не спостерігали між 1-ю і 2-ю групами. З 24 пацієнтів 1-ї групи у 18 жінок DNS становив від 1—2, а у 6 чоловіків — від 1 до 3. Через 6 тиж DNS знизився як у жінок, так і у чоловіків і становив 1—1,25 та 1—2,5 відповідно. Висновки. У пацієнтів із легкою нейропатією та порогом вібраційного сприйняття 16—25 В VPT був знижений до 16 %, а найбільший ефект від використання бенфотіаміну спостерігали у пацієнтів із помірною нейропатією та зниженим порогом сприйняття вібрації (26—35 В). Бенфотіамін активує транскетолазу і завдяки цьому допомагає зменшити вираженість метаболічного стресу.

Біографії авторів

К. Singh, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Сінгх Канваржіт, зав. консультативної поліклініки Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин

Т. Yuzvenko, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Юзвенко Тетяна Юріївна, д. мед. н., старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи

Посилання

Martin CL, Albers JW, Pop-Busui R et al. Neuropathy and related findings in the diabetes control and complications trial/epidemiology of diabetes interventions and complications study. Diabetes Care. 2014;37:31–38. doi: 10.2337/dc13-2114.

Pankiv VI. Influence of methylcobalamin on the vitamin B12 level and manifestation of neuropathy in patients with type 2 diabetes mellitus and metformin-associated vitamin B12 deficiency. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2019;15(4):45–49. doi: 10/22141/2224-0721.15.4.2019.174818.(in Ukrainian).

Koufopoulos G, Pafili K, Papanas N. Correlation between type 2 diabetes mellitus and ankle-brachial index in a geographically specific Greek population without peripheral arterial disease. Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal. 2019;15(7):9–14. doi10.22141/2224-0721.15.7.2019.186053

Selvarajah D, Wilkinson ID, Maxwell M et al. Magnetic resonance neuroimaging study of brain structural differences in diabetic peripheral neuropathy. Diabetes Care. 2014;37(6):1681–8. doi: 10.2337/dc13-2610.

Ebata-Kogure N, Nozawa K, Murakami A et al. Clinical and economic burdens experienced by patients with painful diabetic peripheral neuropathy: An observational study using a Japanese claims database. PLoS One. 2017;12(10):e0187250. doi:1371/journal. pone. 0187250.

Khdour MR. Treatment of diabetic peripheral neuropathy: a review. J Pharm Pharmacol.2020.– doi: 10.1111/jphp.13241.

Iqbal Z, Azmi S, Yadav R et al. Diabetic Peripheral Neuropathy: Epidemiology, Diagnosis, and Pharmacotherapy. Clin Ther. 2018;40(6):828–849. doi: 10.1016/ j.clinthera.2018.04.001.

Yang H, Sloan G, YeY et al. New Perspective in Diabetic Neuropathy: From the Periphery to the Brain, a Call for Early Detection, and Precision Medicine. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2020;10:929. doi: 10.3389/fendo.2019.00929. eCollection 2019.

Ortigoza-Escobar JD, Molero-Luis M, Arias A et al. Free-thiamine is a potential biomarker of thiamine transporter-2 deficiency: a treatable cause of Leigh syndrome. Brain. 2016;139:31–38.

Said HM. Intestinal absorption of water-soluble vitamins in health and disease. Biochem J. 2011;437:357–372.

Subramanian VS, Subramanya SB, Said HM. Relative contribution of THTR-1 and THTR-2 in thiamin uptake by pancreatic acinar cells: studies utilizing Slc19a2 and Slc19a3 knockout mouse models. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2012;302:572–578.

Subramanya SB, Subramanian VS, Sekar VT, Said HM. Thiamin uptake by pancreatic acinar cells: effect of chronic alcohol feeding/exposure. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2011;301:896–904.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-27

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження