Профілактика порушень гемодинаміки під час лапароскопічної адреналектомії у пацієнтів після рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирників

Автор(и)

  • A. V. Skums Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2350-6245
  • A. P. Mazur Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Ukraine
  • V. A. Kondratyuk Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2506-5009
  • O. M. Symonov Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1558-9260
  • P. V. Gurin Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2234-1258

DOI:

https://doi.org/10.30978/CEES-2019-3-26

Ключові слова:

феохромоцитома, лапароскопічна адреналектомія, рентгенедоваскулярна селективна електрокоагуляційна оклюзія, нестабільність гемодинаміки

Анотація

Мета роботи — оцінити ефективність використання рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирників як ме­­тоду профілактики порушень гемодинаміки під час лапароскопічної адреналектомії. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності періопераційної схеми лікування проведено рет­­роспективний аналіз даних 66 пацієнтів з фе­о­­хромоцитомою, яким виконано адреналектомію за період з 2008 по 2018 рр. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на 2 групи: I група — 36 хворих, яким за 24 год до лапароскопічної адреналектомії (ЛА) виконали рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну ок­­лю­­зію (РЕВСЕО) судин наднирників, II група — 30 па­­ці­­єнтів, яким виконана тільки ЛА. Ви­­ко­­ристовува­­ли такі показники: середня тривалість операції, об’єм крововтрати, параметри гемодинаміки, рі­­вень метанефрину у сечі, частота післяопераційних ускладнень. Результати та обговорення. Істотних відмінностей між пацієнтами обох груп за віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини не було. По­­казники об’єму інтраопераційної кровотечі у I та II групах — 50 ± 5,78 мл проти 105,48 ± 84,41 мл (p < 0,00001). Під час госпіталізації середні показники рівня метанефрину у сечі у хворих I та II груп практично не відрізнялися — 1163,54 ± 931,5 мкг/24 год (153,0—4011,0 мкг/24 год) та 1097,69 ± 903,28 мкг/24 год (146,5—3350 мкг/24 год) відповідно (р = 0,254). Проте через 24 год після виконання РЕВСЕО судин наднирників середній показник рівня метанефрину у сечі у пацієнтів I групи істотно зменшився та становив 315,64 ± 111,51 мкг/24 год (108—614,51 мкг/24 год, р = 0,00001). Тривалість операції у I та II групах була майже однаковою (110,8 ± 44,88 хв проти 113,3 ± 55,42 хв, p = 0,515). Нестабільність гемодинаміки спостерігалась ли­­ше у 5 (16,6 %) пацієнтів у ІI групі. Післяопераційні ускладнення зареєстрували у 4 (13,3 %) пацієнтів ІІ групи та в одного (2,8 %) хворого І групи. Летальних випадків в обох групах не було. Висновки. Використання РЕВСЕО судин наднирників у комплексному хірургічному лікуванні феохромоцитоми є перспективним напрямом профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.

Біографії авторів

A. V. Skums, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Скумс Анатолій Васильович, д. мед. н., зав. відділу хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30 Тел. 8 (044) 454-20-79

A. P. Mazur, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Мазур Андрій Петрович, д. мед. н., керівник відділу анестезіології та інтенсивної терапії 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30 Тел. 8 (044) 408-18-66

V. A. Kondratyuk, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Кондратюк Вадим Анатолійович, к. мед. н., ст. наук. співр 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30 Тел. 8 (044) 454-20-79

O. M. Symonov, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Симонов Олег Михайлович, хірург, онколог відділення хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30 Тел. 8 (044) 454-20-79

P. V. Gurin, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

Гурін Павло Володимирович, анестезіолог відділення загальної та трансплантаційної анестезіології 03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30 Тел. 8 (044) 408-18-66

Посилання

Chen H, Sippel R, O’Dorisio M, Vinik A, Lloyd R, Pacak K. The North American Neuroendocrine Tumor Society Con­­sensus Guideline for the Diagnosis and Management of Neuroendocrine Tumors. Pancreas. 2010;39(6):775-783. doi:10.1097/MPA.0b013e3181ebb4f0.

Strosberg J. Update on the Management of Unusual Neuroendocrine Tumors: Pheochromocytoma and Pa­­raganglioma, Medullary Thyroid Cancer and Adreno­­cortical Carcinoma. Seminars in Oncology. 2013;40(1): 120-133. DOI: 10.1053/j.seminoncol.2012.11.009

Gaujoux S, Bonnet S, Leconte M, Zohar S, Bertherat J, Bertagna X et al. Risk factors for conversion and comp­lications after unilateral laparoscopic adrenalectomy. British Journal of Surgery. 2011;98(10):1392-1399. DOI: 10.1002/bjs.7558

Kiernan C, Du L, Chen X, Broome J, Shi C, Peters M et al. Predictors of Hemodynamic Instability During Surgery for Pheochromocytoma. Annals of Surgical Oncology. 2014 (June);21(12):3865-3871. DOI:10.1245/s10434-014-3847-7.

Allolio B, Fassnacht M. Adrenocortical Carcinoma: Clini­cal Update. The Journal of Clinical Endocrinology & Me­­ta­bolism. 2006;91(6):2027-2037.doi: 10.1210/jc.2005-2639

Alderazi Y. Phaeochromocytoma: Current concepts. Med J Aust. 2005;183:201-204. doi: https://doi.org/ 10.5694/j.1326-5377.2005.tb06997.x

Lenders J, Eisenhofer G, Mannelli M, Pacak K. Phaeoch­romocytoma. The Lancet. 2005;366(9486):665-675.DOI: 10.1016/S0140-6736(05)67139-5

Elfenbein D, Scarborough J, Speicher P, Scheri R. Compa­rison of laparoscopic versus open adrenalectomy: re­­sults from American College of Surgeons-National Sur­­gery Quality Improvement Project. Journal of Surgical Research. 2013;184(1):216-220. DOI :10.1016/j.jss.2013.04.014

Bolliger M, Kroehnert J, Molineus F, Kandioler D, Schindl M, Riss P. Experiences with the standardized classifica­tion of surgical complications (Clavien—Dindo) in ge­­neral surgery patients. European Surgery. 2018 (June);50(6):256-261. DOI: https://doi.org/10.1007/s10353-018-0551-z

Brunaud L, Nguyen-Thi P, Mirallie E, Raffaelli M, Vriens M, Theveniaud P et al. Predictive factors for postoperative morbidity after laparoscopic adrenalectomy for pheoch­romocytoma: a multicenter retrospective analysis in 225 patients. Surgical Endoscopy. 2015 (January);30(3): 1051-1059. DOI: 10.1007/s00464-015-4294-7

Randle R, Balentine C, Pitt S, Schneider D, Sippel R. Se­­lective Versus Non-selective α-Blockade Prior to Lapa­roscopic Adrenalectomy for Pheochromocytoma. An­­nals of Surgical Oncology. 2016 (August);24(1):244-250. DOI: 10.1245 / s10434-016-5514-7.

Bravo E, Tarazi R, Gifford R, Stewart B. Circulating and urinary catecholamines in pheochromocytoma. Diag­nostic and pathophysiologic implications. N Engl J Med. 1979;301:682-686.

Vater M, Achola K, Smith G. Catecholamine responses during anaesthesia for phaeochromocytoma. Br J Ana­­esth. 1983;55:357-360.

Bruynzeel H, Feelders R, Groenland T, van den Meirac­ker A, van Eijck C, Lange J et al. Risk Factors for He­­mo­­dynamic Instability during Surgery for Pheo­­chro­­mo­­cytoma. The Journal of Clinical Endocrinology & Me­­tabolism. 2010 (December);95(2):678-685. DOI: 10. 1210/jc.2009-1051

Dickson P, Alex G, Grubbs E, Ayala-Ramirez M, Jimenez C, Evans D et al. Posterior retroperitoneoscopic adrenal­ectomy is a safe and effective alternative to transab­dominal laparoscopic adrenalectomy for pheochro­mo­cytoma. Surgery. 2011(July);150(3):452-458. DOI: 10. 1016/j.surg.2011.07.004

Berends F, Van Der Harst E, Giraudo G, Terkivatan T, Kazemier G, Bruining H et al. Safe retroperitoneal endo­­s­copic resection of pheochromocytomas. World Journal of Surgery. 2002 (February);26(5):527-531. DOI: 10.1007/s00268-001-0261-7

But G. Prakticheskie aspekty podderzhaniya urovnya ar­­terialnogo davleniya v perioperatsionnom periode. Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy. 2014;(4):13-17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-26

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження