Механізми ефективності рукавної резекції шлунку та біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess–Marceau у хворих на морбідне ожиріння

Автор(и)

  • І. М. Тодуров Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6170-6056
  • О. В. Перехрестенко Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8240-7095
  • С. В. Косюхно Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • О. О. Калашніков Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • О. І. Плегуца Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • О. А. Потапов Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine
  • О. В. Щитов Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(61).2018.126916

Ключові слова:

рукавна резекція шлунку, біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess– Marceau, морбідне ожиріння, пасаж, цукровий діабет 2 типу

Анотація

Мета роботи – вивчити пасаж по шлунковій трубці та тонкій кишці після рукавної резекції шлунку та біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess–Marceau, а також провести порівняння швидкості пасажу у хворих на ожиріння та у хворих із цукровим діабетом 2 типу, асоційованим із ожирінням.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 49 хворих (25 із них з цукровим діабетом 2 типу). У 27 пацієнтів (основна група) виконано рукавну резекцію шлунку (у 13 хворих – з лапароскопічного, у 14 – з верхньосерединного лапаротомного доступу), у 22 хворих (група порівняння) – біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess–Marceau. До основної групи ввійшло 12 пацієнтів із ЦД 2 типу, до групи порівняння – 13 хворих, при цьому у 5 пацієнтів було вперше діагностовано ЦД 2 типу. Всім хворим в передопераційному періоді було виконано контрастну гастро- та ентерографію з використанням суміші суспензії сульфату барію та збалансованої ентеральної харчової суміші після прийому контрасту per os за загальноприйнятою методикою. Рентген-контроль на етапі гастрографії виконувався через 20–30 хв. Пасаж контрастної речовини через пілоричний канал контролювався протягом 15 сек. При вивченні часу пасажу контрасту до ілеоцекального переходу рентгенівські знімки виконувалися через кожні 30–60 хв. Для вивчення особливостей пасажу по шлунковій трубці і тонкій кишці після баріатричних втручань аналогічне контрастне рентгенологічне дослідження проводилося в терміни через 3 і 6 місяців після операції. При вивченні пасажу контрасту через сформовану шлункову трубку рентгенівські знімки виконувалися через кожні 5–10 хв.

Результати та обговорення. Не встановлено достовірної різниці в часі повної евакуації контрастної речовини зі шлунку в тонку кишку між хворими обох груп. Не встановлено достовірної різниці і в часі пасажу модифікованої суспензії сульфату барію до ілеоцекального кута між хворими після рукавної резекції шлунку та хворими, яким виконано біліопанкреатичне шунтування в модифікації Hess–Marceau. Через 3 та 6 місяців після виконання вищезазначених оперативних втручань відзначено істотне, достовірно значуще, у порівнянні із доопераційними даними, збільшення швидкості пасажу контрасту по тонкій кишці. При цьому достовірної різниці між хворими із ЦД 2 типу, асоційованим з ожирінням (25 пацієнтів), та без діабету (24 пацієнта) не встановлено, як до операції, так і через 3 та 6 міс після операцій.

Висновки. Таким чином, одержані нами результати підтверджують думку, що серед багатьох механізмів метаболічної ефективності як рукавної резекції шлунку, так і біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess–Marceau важливе місце посідає прискорення пасажу по шлунковій трубці та тонкій кишці та ранній контакт хімусу із дистальним відділом здухвинної та початковим відділом товстої кишок. Також встановлено, що у пацієнтів із ожирінням та у пацієнтів із ЦД 2 типу, асоційованим з ожирінням, не було виявлено достовірної різниці у швидкості пасажу по ШКТ.

Біографії авторів

І. М. Тодуров, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Тодуров Іван Михайлович, д. мед. н., професор, директор ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», Лауреат Державної премії України

О. В. Перехрестенко, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Перехрестенко Олександр Васильович, к. мед. н., заступник директора з наукової роботи, провідний науковий співробітник

С. В. Косюхно, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Косюхно Сергій Вікторович, к. мед. н., завідувач відділу мініінвазивної хірургії

О. О. Калашніков, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Калашніков Олександр Олександрович, к. мед. н., завідувач хірургічного відділення

О. І. Плегуца, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Плегуца Олександр Іларійович, старший науковий співробітник відділу ендокринної та метаболічної хірургії

О. А. Потапов, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

Потапов Олексій Андрійович – науковий співробітник відділу мініінвазивної хірургії

О. В. Щитов, Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ

к. мед. н., старший науковий співробітник відділу малоінвазивної хірургії

Посилання

Dimitriadis GK, Randeva MS, Miras AD. Potential Hormone Mechanisms of Bariatric Surgery. Current Obesity Reports. 2017; 6(3):253-265. doi: 10.1007/s13679-017-0276-5.

Ogurtsova K, da Rocha Fernandes JD, Huang Y, Linnenkamp U, Guariguata L, Cho NH, Cavan D, Shaw JE, Makaroff LE. IDF Diabetes Atlas: Global estimates for the prevalence of diabetes for 2015 and 2040. Diabetes Res Clin Pract. 2017 Jun; 128:40-50. doi: 10.1016/j.diabres.2017.03.024.

Chang X, Cai H, Yin K. The Regulations and Mechanisms of Laparoscopic Sleeve Gastrectomy (LSG) for Obesity and Type 2 Diabetes: A Systematic Review. Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. 2017 Dec; 27(6): e122-e126. doi: 10.1097/SLE.0000000000000468.

Quercia I, Dutia R, Kotler DP, Belsley S, Laferrère B. Gastrointestinal changes after bariatric surgery. Diabetes & metabolism. 2014; 40(2):87-94. doi: 10.1016/j.diabet.2013.11.003.

Farey JE, Preda TC, Fisher OM, et al. Effect of Laparoscopic Sleeve Gastrectomy on Fasting Gastrointestinal, Pancreatic, and Adipose-Derived Hormones and on Non-Esterified Fatty Acids. Obesity Surgery. 2017; 27(2):399-407. doi: 10.1007/s11695-016-2302-1.

Major P, Matłok M, Pędziwiatr M, et al. Changes in levels of selected incretins and appetite-controlling hormones following surgical treatment for morbid obesity. Videosurgery and other Miniinvasive Techniques. 2015; 10(3):458-465. doi: 10.5114/wiitm.2015.54003.

Steinert RE, Peterli R, Keller S, Meyer-Gerspach AC, Drewe J, Peters T, Beglinger C. Bile acids and gut peptide secretion after bariatric surgery: a 1-year prospective randomized pilot trial. Obesity (Silver Spring). 2013 Dec; 21(12): E660-8. doi: 10.1002/oby.20522

Mingrone G, Castagneto-Gissey L. Mechanisms of early improvement/resolution of type 2 diabetes after bariatric surgery. Diabetes Metab. 2009 Dec; 35(6 Pt 2):518-23. doi: 10.1016/S1262-3636(09)73459-7.

Vives M, Molina A, Danús M, Rebenaque E, Blanco S, París M, Sánchez A, Sabench F, Del Castillo D. Analysis of Gastric Physiology After Laparoscopic Sleeve Gastrectomy (LSG) With or Without Antral Preservation in Relation to Metabolic Response: a Randomised Study. Obes Surg. 2017 Nov; 27(11):2836-2844. doi: 10.1007/s11695-017-2700-z.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-26

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження